Перші кроки для впровадження компостування на тваринницькій фермі

Для компостування у господарствах тваринницького напряму підходять різноманітні органічні матеріали: підстилковий і безпідстилковий гній великої рогатої худоби, відсепарована тверда фракція свинячого або коров’ячого гною, пташиний послід із підстилкою, солома, зіпсоване сіно, залишки силосу, старі перегнилі корми, жом, макуха, тирса тощо.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Місцем для компостування може бути окремий централізований майданчик або декілька ділянок у полях господарства, бажано неподалік від ферми, щоб спростити питання логістики та зменшити витрати пального.

Також слід ураховувати розмір буртів, який, залежно від моделі і розмірів перетрушувала, може бути різний. Але в середньому для ефективного використання площі орієнтовні розміри бурта повинні бути такими: довжина – 100 м, ширина – 2,5 м, висота кагату – 1,8 м.

Важливо забезпечити наявність джерела води біля місяця компостування – бажано нехлорованої. Залежно від типу та вологості первинного матеріалу, на 1 тонну додають 50-80 л води за весь період компостування – 5-10 ворушінь.

Ділянка повинна мати хоча б незначний нахил під кутом 1-1,5°. Відтак волога після опадів не накопичуватиметься між буртами й не заважатиме подальшому проведенню аеробного компостування.

Для успішного впровадження технології виробництва органічних добрив господарство повинно розглядати компостування як окремий виробничий процес, в якому на постійній основі буде залучена техніка, зокрема навантажувач та причіпний перетрушувач із трактором відповідної потужності.

Як повідомлялося, «Контінентал Фармерз Груп» облаштував на Львівщині майданчик для заготівлі компосту.