Перед забоєм птиці втрати живої маси мають бути мінімальними

Необхідно потурбуватись, аби втрати живої маси птиці перед забоєм були мінімальними, адже це – прибуток господарства. Основна мета голодного витримування – звільнення травного тракту перед забоєм, щоб уникнути контамінації тушки послідом й умістом кишківника.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Для птиці в передзабійний період дуже шкідливо зневоднення, що позначиться на якості тушки. Важливо забезпечити гідратацію на максимально тривалий період.

Також не можна допустити втрату м’язової тканини птиці перед забоєм. Після закінчення запасів глікогену в м’язах організм починає використовувати як джерело енергії білки, а не жир. Неоглюкогенез відбувається тоді, коли білки перетворюються на глюкозу. Після надто тривалого голодного витримування птиці перед забоєм у неї починається деградація білкової тканини.

Якщо температура повітря в зоні очікування після забою птиці до її навішування становитиме близько 21 °С, то втрата маси буде приблизно 0,25% на годину. За вищої температури, близько 32 °С, втрата маси буде вже близько 0,4% на годину.

Нагадаємо, перед забоєм птиця щонайдовше має бути в комфортному й спокійному стані.