Не лише огорожі: захист від АЧС потребує комплексу заходів

Огорожі у поєднанні з відстрілом, вилученням трупів диких свиней і використанням дорожньої інфраструктури можуть бути ефективними для контролю африканської чуми свиней (АЧС) у дикій фауні.

Про це свідчать нові дані Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), пише PigUA.

Водночас ефективність цих заходів залежить від своєчасного впровадження, адаптивності до змін епідеміологічної ситуації та регулярного обслуговування. Природні бар’єри, як-от великі річки чи урбанізовані території, також здатні обмежувати переміщення диких свиней.

Попри те, що щільність популяції диких свиней є важливим чинником, аналіз не виявив чіткого й послідовного її впливу. Тип середовища, кліматичні умови та природні бар’єри  також впливають на поширення вірусу АЧС, але для повнішого розуміння потрібні додаткові дані.

У звіті EFSA також досліджується роль кліщів та інших комах як імовірних переносників вірусу. Хоча за останнє десятиріччя кліщі не сприяли поширенню АЧС у країнах ЄС, роль мух, що кусаються, залишається невизначеною й вимагає подальшого вивчення.

Для захисту домашніх свиней ключовими є суворі заходи біобезпеки та певні практики управління: безпечне зберігання підстилки, використання сіток від комах, уникнення розповсюдження гною з сусідніх ферм, особливо в регіонах, де циркулює АЧС.

Як повідомлялося, на Черкащині виявили АЧС у дикого кабана.