Найчастіше у молодняку ВРХ реєструють респіраторну та генітальну форми інфекційного ринотрахеїту

Залежно від локалізації патологічного процесу розрізняють кілька форм інфекційного ринотрахеїту – інфекційного пустульозного вульвовагініту (баланопоститу) (ІРТ-ПВВ (Б)).

Найчастіше реєструють респіраторну та генітальну форми. Респіраторна форма зазвичай проявляється у молодняку великої рогатої худоби. Після короткого інкубаційного періоду (18-96 годин) розвивається лихоманка з підвищенням температури до 39,8-40,5 °С, а іноді, за важкого перебігу, до 42 °С.

У тварин спостерігають застійну гіперемію та запалення слизової оболонки носа, її інтенсивне темно-червоне забарвлення – «червоний ніс»; крапкові ділянки некрозу. Крім того, виділення серозного, а надалі слизово-гнійного ексудату з носової порожнини.

Запалення трахеї та гортані призводить до звуження їхнього просвіту, що утруднює тварині дихання, спричиняє короткий сухий, а надалі пароксизмальний кашель.

Залежно від вірулентності збудника та стану імунологічної реактивності організму через 10-14 діб тварина або повністю одужує, або, за злоякісного перебігу, на тлі прогресування симптомів ураження респіраторного тракту, настає загибель від задухи.

За переходу в хронічну форму розвивається бронхопневмонія.

Генітальна форма ІРТ-ПВВ (Б) може перебігати гостро та хронічно, у корів і телиць супроводжується запаленням слизової оболонки переддення та піхви, у бугаїв – статевого члена й препуція.

Аборти як прояв ІРТ-ПВВ (Б) реєструють частіше у первісток, ніж у корів, їх спостерігають на 15-30-й день після зараження. Аборти проходять легко, непомітно, але супроводжуються затримкою посліду та некрозом плаценти.

Як повідомлялося, перспективним методом профілактики й ерадикації ІРТ-ПВВ (Б) у ВРХ є застосування маркованих вакцин.