Хелати в раціоні ВРХ: коли та скільки

Застосування хелатних форм мікроелементів у годівлі великої рогатої худоби доцільно в критичні періоди.

Про це в журналі The Ukrainian Farmer пише практичний консультант із годівлі ВРХ Олег Мазур.

Також він радить починати з часткової заміни на хелатні форми. При цьому не забувати контролювати баланс із іншими мінералами та стежити за результатами: копита, фертильність, соматика.

За словами Олега Мазура, хелати найефективніші в такі періоди:

• транзитний період (за 21 день до та після отелення);

• раннє роздоювання (0-100 днів лактації);

• тепловий стрес;

• проблеми з копитами чи відтворенням;

• високопродуктивні корови (понад 35 кг молока).

Експерт рекомендує першими переводити в хелат цинк, що відповідає за копита, шкіру, соматику; мідь ‒ імунітет, фертильність; марганець ‒ запліднення, ембріон; селен ‒ післяродовий період, затримання плаценти.

«Оптимально мати 30-60% мікроелементів у хелаті, решта ‒ сульфати, ‒ наголошує Олег Мазур. ‒ Повна заміна потрібна мало коли».

Робочі дози (добова норма на корову):

• цинк ‒ 450-550 мг, частка хелату 150-250 мг;

• мідь ‒ 150-250 мг, частка хелату 50-100 мг;

• марганець ‒ 100-200 мг, частка хелату 50-100 мг;

• селен ‒ 0,3-0,5 мг, частка хелату 0,1-0,3 мг.

Як повідомлялося, для ВРХ важлива не кількість доданих мікроелементів, а їхнє засвоєння.