Дисгалактія у свиноматок може проявлятися агалактією, гіпогалактією або маститом

Типовий післяродовий синдром дисгалактії (ПСД) у свиноматок виникає на ранній стадії лактації.

Це захворювання є первинною причиною підвищення сприйнятливості новонароджених поросят до хвороб і часто призводить до їхньої загибелі через голодування та зниження імунного захисту в перші дні після опоросу.

Дисгалактія у свиноматок після опоросу завдає значного економічного збитку через захворювання поросят, їхнє відставання в рості й загибель деяких із них.

У свиноматок ПСД може проявлятися агалактією, гіпогалактією або маститом. Ознаки можуть бути помітними вже під час опоросу.

Агалактія (повна відсутність молока) майже не трапляється. Гіпогалактію важко діагностувати через її поліетіологічну природу, тому вона часто може бути не поміченою.

Дисфункція молочної залози виникає внаслідок багатьох чинників, зокрема через гормональний дисбаланс, порушення правил годівлі свиноматок упродовж усього репродуктивного періоду, особливо перед опоросом.

Також дисфункцію можуть спричинити бактеріальні ендотоксини, що абсорбуються з матки (ендометрит, метрит), молочних залоз (гострий мастит) або кишок (під час закрепу). До інших причин дисгалактії, які слід ураховувати, належать гострий мастит (за ураження багатьох молочних пакетів), аномалії розвитку вимені та сосків, гіпокальціємія (зрідка у свиноматок) і гострий перебіг агалактії або хронічний – гіпогалактії, а також ерготизм.

Відомо, що похідні маткових ріжків пригнічують вивільнення пролактину.

Лікування свиноматок із дисгалактією передбачає відновлення секреції молока для забезпечення життєдіяльності новонароджених поросят. Не можна допустити вторинних ускладнень як для свиноматки, так і для поросят.

Нагадаємо, за недоїдання свиноматки можуть народитися мертві поросята.