Чому корови не хворіють на цукровий діабет

Корови люблять солодке, і чим смачніше, тим більше споживання раціону, пише журнал The Ukrainian Farmer..

Цукор ‒ швидка енергія ‒ надважливий складник раціону для мікрофлори, особливо в балансуванні розчинного рубцевого протеїну у вигляді кормової сечовини. Остання несе швидкий азот, а бактеріям для побудови тіла потрібна швидка енергія у вигляді простих вуглеводів.

До слова, корови ніколи не хворіють на цукровий діабет. А все тому, що мікрофлора рубця з’їдає доступні цукри, нарощуючи свою масу і створюючи мікробіальний білок і леткі жирні кислоти, які на 80% забезпечують енергією життєдіяльності та продуктивності тварини.

Добитися різкого підвищення рівня глюкози в крові корови через раціони майже неможливо, бо глюкоза виділяється в результаті перетравлення жирних кислот через цикл Кребса, який дуже складний і відносно повільний.

Цукор буває у вигляді карамелі, недоступний у рубці. Він утворюється за порушення технології сквашування, що триває надто повільно, наприклад у сінажі: маса сінажу нагрівається до високої температури, і цукор сплавляється під її дією з білками й клітковиною.

Фактично це ‒ процес байпасації, перетворення на кишковий цукор і білок, але за неконтрольованого тривалого нагрівання цукор і білок сінажу перетворюються на байпас-байпас, захищений і від ферментів бактерій, і від ензимів тварини. У результаті він стає транзитним і виділяється з гноївкою.

Найпоширенішим економічно ефективним джерелом цукру в раціонах корів є бурякова меляса. Та вона має один недолік ‒ потребує спеціальних терміналів зберігання.

Як повідомлялося, клітковина надважлива в роботі рубця корови.