Через вольфартіоз ВРХ худнуть і втрачають продуктивність

Вольфартіоз ‒ досить поширена хвороба великої рогатої худоби у пасовищний період. Його спричиняють пізня кастрація, обрізання хвостів, рогів, копит, травмування шкіри та слизових оболонок.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer

Збудником хвороби є личинки сірої м’ясної мухи Wohlfahrtia magnifica, рідко W. trina родини Sarcophagidae. Самка сірої м’ясної мухи живородна: через 10-12 діб після копуляції в неї дозріває до 200 личинок, які вона відкладає по 10-35 штук у свіжі рани й на слизові оболонки. Личинки живляться клітинами шкіри й крові. В місцях паразитування вони розвиваються за 3-8 діб, двічі линяють і досягають розміру 1,7-2 см.

Личинки третьої стадії виходять з рани, падають на землю, зариваються на 1-18 см і перетворюються на лялечку. Ця стадія триває 9-24 доби, після чого вилітає імаго.

З весни до осені у південних областях України розвивається 5-6 генерацій сірої м’ясної мухи, а в центральних ‒ 2-3.

Личинки, що розвиваються в ранах, спричиняють у худоби сильний свербіж і біль. Живлячись клітинами тканин, значно ушкоджують тіло корів і гальмують загоєння ран. У результаті тварини швидко худнуть, їхня продуктивність падає. Худоба занепокоєна, погано випасається. У ранах виявляють личинки мух.

Їх диференціюють від личинок інших видів комах: для цього на рану наносять розчин або аерозоль інсектициду (вольфартол, естразоль, негувон тощо), і через 2-3 години відбирають анатомічним пінцетом, миють у теплій воді.

Раніше ми писали, як лікують пальцевий дерматит у корів.