Брак мікроелементів у раціоні свиноматки може позначатися на кількості життєздатних поросят

Нині в світі одним із популярних критеріїв оцінювання продуктивності свиноматки є кількість зданого на м’ясокомбінат м’яса від однієї свиноматки, а не кількість відлучених поросят. Забезпечити це можна, коли всі поросята у гнізді рівні, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Та нерідко серед здорових міцних поросят трапляються нежиттєздатні. Причина цього ‒ не лише вік свиноматки, а й брак мікроелементів у її раціоні.

Зазвичай мінеральна частина раціону свиноматки містить два неорганічних джерела мікроелементів: сульфати й оксиди. Хелатні органічні мікроелементи мають значно вищий рівень засвоєння, як порівняти з неорганічними формами. Метали можуть засвоюватися через метал-транспортер і через амінокислотні транспортери, яких за еволюційний період утворилося набагато більше, ніж металічних, і саме вони відіграють вирішальну роль у забезпеченні організму тварини поживними речовинами ‒ але тільки за використання органічної форми мікроелементів.

У тонкому кишківнику, де всмоктуються мікроелементи через метал-транспортери, відбуваються постійні затори, що не дають тварині отримати потрібну кількість мікроелементів із кров’яного русла. Тобто метал-транспортери, або вузькі ворота, є обмежувальним чинником засвоєння мікроелементів.

Водночас амінокислотний шлях поглинання мікроелементів забезпечує значно більшу їх концентрацію в крові. Це доведено дослідом, коли вводили в раціон кабанчиків і бичків органічну/неорганічну форму цинку та перевіряли площу засвоюваності поживних речовин. За умов обмеженої годівлі чи теплового стресу використання органічного джерела сосочками було вищим, тобто будівельного матеріалу вистачало.

Як повідомлялося, вгодованість свиноматок визначає їхню продуктивність в наступному циклі.