Зовнішні ознаки чорної ніжки картоплі в роки з підвищеною вологістю ґрунту можуть бути відсутніми

За повільного розвитку чорної ніжки картоплі рослина відстає в рості, листки мають дрібніший розмір, а загнивання стебла може не проявитися. 

Збудник чорної ніжки здатний поширюватися судинами у віддалені частини рослини, випереджаючи прояв зовнішніх симптомів хвороби. 

За характером прояву і поширення збудника хвороба може бути віднесена до судинних захворювань. На відміну від кільцевої гнилі, збудник на ранніх етапах розвитку хвороби активно уражує паренхімні тканини, викликаючи їх загнивання. 

Сорти картоплі з підвищеною стійкістю до чорної ніжки можуть реагувати на проникнення збудника пожовтінням і в’яненням стебел і листків без їх подальшого загнивання. 

У роки, коли в кінці вегетаційного періоду спостерігається підвищена вологість ґрунту, чорна ніжка проявляється лише в формі загнивання бульб у полі, а зовнішні прояви хвороби можуть бути повністю відсутні. 

Під час вологої й прохолодної погоди хвороба розвивається у вигляді загнивання молодих тканин верхньої частини стебла та ослизнення темно-зеленого кольору.

AgroTimes