Як подолати резистентність садових кліщів

Головна небезпека кліщів полягає у їхній здатності надзвичайно швидко формувати резистентність до акарицидів та інсектоакарицидів із різних хімічних класів, чому сприяє високий потенціал розмноження та велика кількість генерацій. Тому дуже важливо підбрати препарат-замінник.

Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи».  

У публікації повідомляється, що за низького розвитку резистентності найефективніша заміна препарату або застосування багатокомпонентних препаратів, за середнього — ротація пестицидів, за високого, особливо за наявності групової або перехресної резистентності, — перехід на інший метод. 

«Вирішальним є правильний вибір препарату-замінника, – наголошує Олена Аньол, старша наукова співробітниця Інституту захисту рослин НААН. – Враховуйте перехресну резистентність до кількох препаратів, набуту до одного з них. Як правило, ці препарати одного класу. Тому для заміни не варто брати споріднений пестицид, навіть якщо він більш токсичний. Ще складніше підібрати замінник, якщо популяція набула не перехресної, а групової чи множинної стійкості. Остання поширюється на сполуки різних хімічних класів і виникає після багаторічного застосування декількох препаратів, причому до кожного з них окремо».

Зауважується, що відомі випадки, коли оброблення фосфорорганічними інсектоакарицидами проти павутинного кліща зумовлювали у нього розвиток перехресної стійкості до препаратів із груп карбаматів, авермектинів і піретроїдів.

«Небезпечним сигналом є факт розвитку у кліщів резистентності до біологічних препаратів, а саме до бітоксибациліну та фітоверму, – підкреслює вчена. – Шкідники, що мають перехресну й групову стійкість до акарицидів, чинять значні економічні збитки, втрати через використання препаратів цілих хімічних класів. До того ж це забруднює природу їхніми залишками».

Читайте також: Вчена дала 10 порад з боротьби з кліщами в саду