Всупереч стереотипу черешня вибаглива до вимог ґрунту

Дуже часто черешневі сади, посаджені у місцях, на перший погляд, придатних для цієї культури, до десятирічного віку значно зріджуються або й зовсім гинуть. Насправді черешня дуже чутлива до ґрунтових умов, що пов’язано з її біологічними вимогами, які не завжди узгоджуються з реаліями. 

Цю проблуму розглядає в статті в журналі «Садівництво по-українськи» Вадим Соловей, кандидат сільськогосподарських наук, співробітник ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».

«Садівники часто відносять черешню до рослин, які мало вибагливі до родючості ґрунту, причому їй приписують здатність успішно рости навіть на піщаних ґрунтах. Вважається, що ґрунт повинен бути відносно розпушеним, повітропроникним і все. У кращому разі вимоги до ґрунтів черешні ототожнюють із більш поширеною яблунею. Якщо остання може рости на них, то місце підійде і для черешні», – зазначає він. 

Дослідник зауважує, що визначаючи місце для майбутнього черешневого саду, беруть до уваги багато чинників: особливості сорту та підщепи, небезпеку вимерзання в сурові зими, захист від весняних приморозків тощо. І лише про відповідність ґрунту біологічним вимогам рослини згадують майже в останню чергу. Звісно, що до уваги береться наявність чи відсутність чинника, який кардинально впливає на можливість вирощування плодових дерев — близькість до поверхні підґрунтових вод, акумуляцій токсичних солей, неглибоке залягання непроникних для коренів порід або прошарків (гранітів, вапняків, глинистих сланців, ортзандів, ортштейнів тощо). На інші ґрунтові особливості зазвичай не звертається увага, тому що сформувалася думка — черешня мало вибаглива до ґрунтових умов.

Разом з тим, черешня чутлива до наявності води, вологості повітря, заморозків, як багаторічна плодова культура з великим запасом деревини і щорічним чималим її приростом виносить з ґрунту значну кількість поживних речовин, але майже не реагує на внесення фосфорних добрив, навіть на легких за гранулометричним складом ґрунтах із незначним вмістом цього мікроелемента.

Читайте також: Кісточкові фрукти потребують менш потужного кореневмісного шару грунту