В «Укрсадпромі» реестр рослин назвали рудиментом і вимагають перегляду

На думку Олександра Матвійця, голови асоціації «Укрсадпром», Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні нині – радянський рудимент, що гальмує розвиток садівничої галузі. Натомість в «Укрсадпромі» пропонують запровадити реєстр патентованих сортів, а старі сорти суспільного надбання внести у звичайний каталог.

Про це повідомляє пресслужба асоціації.

«У нормативно-правовій системі, яка регулює українське садівництво, ще й досі існує радянський пережиток — Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (далі — Реєстр сортів або Реєстр). У своїй нинішній формі він заважає розвивати галузь — заганяє її в тінь, не дозволяє легалізувати виробництво й назвати своїми справжніми іменами сорти, які наші господарства вирощують», – йдеться у повідомленні. 

На думку керівника садової асоціації, роль, яку нині лишили Реєстру, можна описати словосполученням «тотальна заборона» – щоби садівник міг вирощувати котрийсь з помологічних сортів й експортувати отриману з нього продукцію, необхідно, аби цей сорт було внесено в Реєстр.

Особливо садівникам важко із товарною продукцією сортів суспільного надбання (загальновідомих), права на які у світі патентами вже не охороняються, і яких немає в Реєстрі.

Процедура внесення таких сортів у Реєстр є дуже складною й забюрократизованою. 

«На жаль, саме унаслідок дії такого правила українські садівники нещодавно втратили право легально вирощувати понад два десятки сучасних сортів кісточкових культур. Свого часу ці сорти було внесено в Реєстр науково-дослідними установами, що розташовувалися в Криму. З окупацією Криму законодавство, яке регулює обіг сортів в Україні, також і загальновідомих, вирощувати ці сорти українським садівникам… забороняє. Маємо нині отаку диверсію в садівництві, і чиновники зовсім не поспішають її виправляти», – наводиться приклад у повідомленні. 

Олександр Матвієць наголошує, що у своїй нинішній формі і суті Реєстр сортів ініціює в товарному садівництві України цілу низку проблем.

«Ланцюжок бід такий, – пояснює він. –  Для того, щоби розсадники могли у законний спосіб реалізувати вирощені саджанці, рослини необхідно сертифікувати – вони повинні мати і товарний сертифікат, який підтверджуватиме їхні якісні характеристики – відсутність інфікування вірусами, добрий розвиток усіх органів тощо, і сортовий, у якому вказано, що рослини генетично відповідають певному помологічному сорту. Якщо сортів, на основі яких виготовлено саджанці, немає в Реєстрі – українські сертифікаційні структури не мають права садивний матеріал сертифікувати. Від того, що український розсадник не може сертифікувати саджанці, страждають передусім товаровиробники плодів, адже їм ніде придбати рослини потрібного сорту. Те, що садівничі господарства не можуть легально придбати рослини потрібного їм помологічного сорту, і як наслідок не вказують правильну назву цього сорту в документах на товарні партії своїх плодів, закорінене саме в рудиментарно недолугих повноваженнях нинішнього Державного реєстру сортів рослин». 

Так, Асоціація «Укрсадпром» нещодавно проаналізувала експортно-орієнтований вал яблук в країні — з 14-ти помологічних сортів, які найбільше потрібні для експорту, у нашому Реєстрі немає аж дев’ятьох. Ідеться про загальновідомі сорти, які у світовій системі охорони авторського права на інтелектуальну власність належать до категорії «суспільне надбання», і для розмноження яких ніде в світі не треба ані укладати ліцензійної угоди, ані платити роялті.

Повноваження, які має Реєстр, спричинюють в українському садівництві каскад негативних подій, від яких страждає передусім товаровиробник плодів — той, хто для забезпечення рентабельності і стабільності свого виробництва повинен мати гарантовані ринки збуту, а для того, своєю чергою називати сорти своїми справжніми іменами.

«У західних країнах таке поняття, як Реєстр сортів, існує, однак воно там передусім регулює товарне використання помологічних сортів, що захищені патентом, – зауважує Олександр Матвієць. – Реєстр патентованих сортів, аналогічний за суттю західним, варто запровадити і в Україні. Натомість про Державний реєстр сортів рослин, у тій ролі, яку він грає нині, можна спокійно забути, зробивши замість нього звичайний каталог – базу з детальною інформацією про сорти». 

Читайте також: Садівники хочуть легально використовувати старі сорти з ЄС, Австралії, Канади, США