Учена порадила, як розібратися серед 18 сортів мелітопольської черешні

Чималий вибір сортів може вважатися як перевагою, так і недоліком, бо таке різноманіття ускладнює вибір, вважає Людмила Толстолік, завідувачка відділу селекції та сортовивчення Мелітопольської дослідної станції садівництва Інституту садівництва НААН України. Для проєктування черешневого саду вона радить консультуватися з селекціонерами.

Проц це Людмила Толстолік написала у своїй колонці на AgroTimes.

«Словосполучення «мелітопольська черешня» вже давно є впізнаваним, подібно до «херсонських кавунів», «ялтинської цибулі» або «київського торта», – зазначає вчена. –  У вересні 2020 року мелітопольська черешня отримала офіційне звання географічного бренду».

Нині у «Державному Реєстрі сортів рослин, придатних для Поширення в Україні» є 18 мелітопольських сортів черешні, що становить 64% вітчизняного сортименту.

Завідувачка відділу селекції та сортовивчення зауважила, що сучасні мелітопольські сорти – це перше й друге покоління стародавніх західноєвропейських, адже для створення сорту черешні за сприятливих умов треба 35–45 років. 

«Практично усі сорти за вирощування на сіянцях вишні магалебської (антипки) мають об’ємну, характерну для виду, крону, плодоносять на букетних гілочках і однорічному прирості, є зимо- і посухостійкими, високою мірою стійкі до моніліозу й кокомікозу та є самобезплідними й потребують запилювачів. У плодоношення на цій підщепі більшість сортів вступає на 4–5-й рік і швидко нарощує урожайність», – наголосила вона. 

На думку  Людмили Толстолік, сималий вибір сортів може вважатися як перевагою, так і недоліком, бо таке різноманіття ускладнює вибір. 

«Тому під час проєктування конкретного насадження доцільно консультуватися із селекціонерами-сортознавцями, щоб черешня не тільки дарувала користь для здоров’я, а й справді була «грошовим деревом» для бізнесу», – радить вона.

Читайте також:  Вирощувати черешню без накриття дуже ризиковано, – виробник