Для черешні важливі ґрунти та підґрунтя
Слава мелітопольських черешень значною мірою зумовлена як успіхами селекціонерів та досвідом вирощування, так і екологічною відповідністю умов вирощування біологічним особливостям черешні. Важливою складовою успіху є дернові зв’язно-піщані і супіщані ґрунти з підстилкою суглинками на глибині 1-1,5 м.
Про це у своїй статті в журналі «Садівництво по-українськи» зазначає Вадим Соловей, кандидат сільськогосподарських наук співробітник ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського».
Дослідник зазначає, що у долині ріки Молочної значного поширення набули дернові зв’язно-піщані і супіщані ґрунти, на яких з успіхом вирощують черешню. На перший погляд, вони малородючі для інших культур — із низьким вмістом гумусу, недостатньою забезпеченістю поживними речовинами, мінімальною водоутримною здатністю. Саме з такими фактами успішного росту, продуктивності й довголіття черешень пов’язано міф про їх невибагливість до ґрунтових умов і про пристосованість цієї культури до піщаних ґрунтів. Насправді ці ґрунти на глибині 1–1,5 м часто підстилаються суглинками. Наявність останніх у підґрунті в зоні діяльності кореневих систем дерев забезпечує комфортність місцеположень. Верхній шар піщаного чи супіщаного ґрунту є своєрідною мульчею, яка захищає ґрунтову вологу від випаровування, сприяє проникненню вологи опадів углиб, зумовлює додаткове надходження вологи влітку за допомогою процесів конденсації. Водночас верхній піщаний шар не надто сприятливий для росту бур’янів, до яких особливо чутлива ця плодова культура.
«Прошарок суглинку у підґрунті є своєрідним резервуаром як поживних речовин, так і вологи без її застою, що забезпечує довголіття дерев, – наголошує Вадим Соловей. – Коренева система черешні, щепленої на сіянцях черешні або антипки, зосереджена у шарі 0–150 см, а окремі корені проникають значно глибше. Тому особливого значення набуває сприятливість не тільки ґрунтів, а й підґрунтя. Це правило чинне також для черешні, щепленої на вегетативно розмножуваних клонових підщепах. Останні відрізняються більш поверхневим поширення коренів, що зумовлює підвищену чутливість таких дерев до родючості ґрунту».
Вчений нагадує, що на легких за гранулометричним складом ґрунтах без наявності суглинкових прошарків дерева передчасно старіють, а плоди — дрібнішають.
«У північних регіонах України все навпаки: підстилання ґрунтів водотривкими прошарками може зумовити застій вологи у підґрунті і, як наслідок, часткове відмирання кореневої системи і навіть загибель дерев. Вибір ґрунту і підґрунтя для черешні не повинен бути шаблонним, він має відповідати зонально-регіональним особливостям», – звертає увагу дослідник.
Читайте також: Учений назвав 5 парадоксів вирощування черешні