Ареал поширення кров'яної попелиці щороку зростає через абіотичні чинники

Ареал поширення кров’яної попелиці, що є шкідником багаторічних старших за віком садів яблуні, груші, айви, ірги, горобини та кизилу, щороку охоплює нові території, пише журнал «Садівництво по-українськи».

Якщо раніше вона була частим гостем у садах Закарпаття, Криму і південно-східних областей України — Запорізької, Херсонської, Миколаївської, то нині з’являється у багаторічних насадженнях Буковини, Тернопільщини, Вінниччини, Черкащини тощо.

«Це свідчить про те, що кров’яна попелиця, як і інші шкідники, реагує на зміни клімату та пристосовується до них. Тому головною причиною, яка зумовила збільшення площ багаторічних насаджень, заселених кров’яною попелицею, є вплив абіотичних чинників упродовж останньої чверті століття», – йдеться в повідомленні.

За даними метеостанцій країни, за цей період середньодобова температура повітря у період вегетації підвищилася на 0,97-1,08 °C, а взимку середньодобова температура повітря, як порівняти з багаторічними даними, зросла на 1,05-1,87 °C, що є доволі істотним чинником формування зимового покоління шкідника та меж його поширення на території країни.

Упродовж вегетації шкідник може мати різну кількість поколінь, залежно від ареалу поширення: від 18 – у Степу, 13-15 – у центрі України, до 8-10 – на Буковині, Вінниччині.

Нагадаємо, кров’яну попелицю на яблуні краще контролювати восени.