Точка зору

Звідки взялася ідея підпорядкувати Держпродспоживслужбу МОЗ

Віталій Башинський
міжнародний експерт ФАО з питань ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів

Для чого саме сьогодні було запропоновано змінити зовнішній профіль країни в частині контролю  безпечності та якості харчових продуктів? Ми бачимо, що COVID-19 розповсюджується. Ми бачимо, що не все вдається. Ми знаємо, що основні заходи, що можуть стримати поширення будь-якої інфекційної хвороби, – це заходи біобезпеки.

Заходи, які сьогодні вживаються для боротьби з коронавірусом, недостатні. Але їх не можна зробити кращими, використовуючи єдиний компетентний орган у сфері безпечності харчових продуктів.

Держпродспоживслужба не має поліцейських функцій. У неї є чіткий перелік об’єктів, де вона здійснює контроль та нагляд. Хтось хоче, щоб цей перелік було розширено, тобто хоче підсилити Держпродспоживслужбу?

Я часто чую від своїх опонентів і колег: «Але ж її вже перепідпорядкували – від Міністерства аграрної політики до Міністерства розвитку економіки. І бізнес нічого не втратив. Навпаки. Отже, нічого страшного не станеться, якщо Держпродспоживслужбу перепідпорядкують Міністерству охорони здоров’я (МОЗ)». Але це – зміна парадигми, а не просте перепідпорядкування.

Як відбувалося становлення системи контролю безпечності і якості харчових продуктів у державі? Ми працювали поряд з Санітарно-епідеміологічною службою (СЕС), і дотепер бабусі у селах називають Держпродспоживслужбу санстанцією.

Чому була ліквідована СЕС? Варто подивитися на першопричини, щоб зрозуміти, чому зріс експорт після того, як був створений єдиний компетентний орган, який має відомості про весь ланцюг виробництва харчових продуктів: від внесення насіння, агрохімікатів і до отримання молока від корови, його перероблення і виробництва сиру.

Перепідпорядковувати орган, який за функціоналом може трішки не дотягує до міністерства іншому міністерству, яке ще до того ж має дещо іншу парадигму, є не зовсім вірним політичним рішенням.

Сьогодні Держпродспоживслужба тягне на рівень прямого підпорядкування Кабміну, бо вона задумувалася саме так.

Якщо ми говоримо про здійснення контролю, чому МОЗ не може використати інструмент Держпродспоживслужби, яка підпорядковується Кабінету міністрів через міністра розвитку економіки? У чому проблема? Як колишній держслужбовець я не можу цього зрозуміти. Але як людина, яка працювала в системі, можу.

Тому що з 20 лабораторій у системі СЕС за останні десять років було акредитовано три, в системі Ветеринарної служби – 27 (дві втрачено через анексію Криму та Луганську лабораторію).

Нині за подіями в Україні всі спостерігають із великою увагою. Чому держава, маючи однакових гравців на політичному полі у вигляді двох міністерств, ділить орган контролю? В очах наших торговельних партнерів ми маємо не надто привабливий вигляд.

Не має значення, через кого координується орган контролю, бо це – державний інструмент. Сьогодні  Україна відрізняється від Європейського Союзу лише одним – у нас деякі функції державного контролю здійснюються за рахунок операторів ринку, а в Європі вони всі фінансуються виключно з державного бюджету.

А тепер уявімо, що всі дослідження, які здійснюються за рахунок операторів ринку, робитимуться за кошти державного бюджету. Чи потрібна така служба МОЗ, коли щороку доведеться вибивати гроші на дослідження з точки зору державного контролю? Ні. Йде боротьба за спецрахунки. І ці спецрахунки, завдяки тому, що ветеринарні лабораторії акредитовані і визнані в світі, і є тією причиною, за якою стоїть боротьба з COVID-19. Ті 20 лабораторій, із яких 11 мають ПЦР-обладнання, які сьогодні з елементарним функціоналом можуть досліджувати ковід – бо вони це роблять щодня.

Для МОЗ це – перша пандемія. Для Мінагрополітики в минулому та Міністерства розвитку економіки наразі це – щоденна боротьба. Адже це й африканська чума свиней, і сказ, і блутанг, і ящур – щодня офіцери з біобезпеки працюють зі спалахами.

Чи є різниця? Вона колосальна. Чи потрібно підсилювати контроль? Однозначно. Чи за рахунок Держпродспоживслужби? Ні.

Наявну систему можна без проблем використовувати – якщо всі працюватимуть злагоджено.

Якщо хтось вважає, що Держпродспоживслужба поборе ковід, цього не станеться. Якщо хтось гадає, що СЕС (навіть свого найкращого зразка) поборе ковід, – це ілюзія.

Ковід можуть побороти чітке розуміння громадян про те, що відбувається; гарне і повноцінне інформування процедур; чітке розуміння в поліції, що треба робити на кожному кроці. І – найголовніше – сприйняття тих, кого контролюють.

Не треба підсилювати м’язи. Необхідно підсилювати мізки.