Землю не обманеш: чи варто заощаджувати на добривах
В Україні майже вдвічі подорожчали мінеральні добрива. І це, як на мене, цілком логічно, адже піднялися ціни на всіх сировинних ринках. Зросла вартість електроенергії та газу, що є основними складовими собівартості добрив.
Що це означає для фермера? Звісно, слід очікувати зниження рентабельності виробництва, втім, це не зробить сільське господарство збитковим. Жодних приводів панікувати я не бачу, адже разом із добривами подорожчала і сільгосппродукція: кукурудза – зі 130 до 270 доларів за тонну, соя – з 400 до 650, ріпак – із 400 до 700 доларів за тонну і тд.
А тепер інші цифри – затрати на гектар. Візьмемо до прикладу Західну Україну. У нас середня урожайність ріпаку – 3-3,5 т/га, а подекуди збирають і 4 т/га. Якщо взяти мінімальний показник, то за 3 тонни ріпаку з гектара ще торік фермери отримували 1,2 тис. дол., а нині це 1,8 тис. дол. А селітра, яка коштувала 350 доларів за тонну, нині коштує 500. Максимальна можлива доза внесення її на гектар – це 0,5 тонни (переважно дають менше). Таким чином, виручка з гектара ріпаку у нас зросла на 600 доларів, а витрати на добрива – максимум на 80-100 доларів.
У нашому господарстві частка добрив у собівартості сільгосппродукції становить приблизно 30%, якщо рахувати прямі витрати. У загальних витратах ця цифра менша. Чи планую я заощаджувати на добривах через їх подорожання? Ні. Землю не обманеш. Тим більше, що ми працюємо на бідних ґрунтах. Сьогодні я заощаджу на добривах 100 доларів, а завтра втрачу тисячі через недобір урожаю.
Я вважаю, що витрати добрив можна хіба що оптимізувати, якщо господарство цього досі ще не зробило, – не вносити їх бездумно, а визначити, скільки і яких елементів потребує рослина, і вносити їх рівно за потребою. Саме за таким принципом ми й працюємо. Уже маємо напрацьовану ефективну систему підживлення, де селітра – вітчизняна, а комплексні добрива – імпортні. І хоч останні подорожчали більше (а згідно з прогнозами це ще далеко не пік ціни), замінювати їх на дешевші і, як показує досвід, менш ефективні вітчизняні не плануємо. І нехай там що – працюємо далі.