За 8 років плануємо збільшити рентабельність молочнотоварної ферми до 30%
За сім років розраховуємо збільшити виробництво молока всемеро – сьогодні ми доїмо 35-37 тонн на добу, а запланували вийти на 250 тонн.
Ми завершили другий етап будівництва першого тваринницького комплексу – це 60%. Усього ж заплановано п’ять етапів. Зараз запускаємо велику доїльну залу, ще один корпус на 500 голів ВРХ.
Почали роботу над другим комплексом: підготовка майданчика, вибір партнерів. Вона займе півтора-два роки. За цей час плануємо завершити зведення першого комплексу.
Згідно з нашою стратегією розвитку на сім-вісім років (до 2027 року, повний вихід за продуктивністю – у 2029 році), передбачено будівництво трьох комплексів. Але це можливо за сприятливого розвитку ситуації в молочній галузі і без потрясінь із ринком землі. Тому я вважаю, що треба терміново повернути режим спецПДВ для молочного скотарства.
У 2018 році ми сплатили до бюджету 28,5 млн грн податків. Сьогодні маємо 15% прибутку без державних дотацій. Стратегічна програма передбачає збільшення рентабельності до 30%. Обсяг податків, відповідно, зросте у кілька разів.
Зазначена прибутковість указана від операційної діяльності, тобто без урахування рівня амортизації вартості основних засобів, а такі вкладення по трьом комплексам орієнтовно складають $60 млн.
Щоб поновити молочну галузь в Україні, потрібно кілька років вкладати 30 млрд грн. Навряд чи таке може бути закладено в держбюджет.
10 років тому Туреччина залишилася без корів – через те, що в країні була доволі низька ціна на молоко і висока – на м’ясо. Тоді турки почали завозити 90-120 тис. нетелей на рік, за кілька років вони поновили стадо. При цьому держава забезпечила підприємствам відшкодування за будівництво, купівлю техніки, нетелей, а також безвідсоткові кредити і погашення тіла кредиту через три роки від початку будівництва. І як результат – сьогодні у Туреччині розвинена молочна галузь.
Якщо нашим можновладцям не вистачить здорового глузду у питанні ринку землі, ми будемо змушені залучити всі свої резерви, щоб не лишити тварин без кормів. А якщо ситуація буде катастрофічною, ми не виконаємо свою стратегічну програму… Ми будемо змушені збавити темпи.
Ми розраховуємо на своє поголів’я. Сьогодні воно налічує 1,2 тис. корів, зі шлейфом – 2,5 тис. голів. На фуражну корову ми доїмо 10,5 тонн на рік, на дійну корову – 11,5 тонн молока. Скота такого рівня ми не знайдемо ані в Європі, ані в світі. Ми займаємося селекцією стада 19 років.
Розширили виробництво, використовуємо сексовану сперму канадських і американських биків. Працюємо з биками не в напряму збільшення молока, а покращення здоров’я тварин. Отже, швидкість нарощення стада буде вищою.
Не виключаємо варіантів із завезенням скота у пікові моменти проєкту, але це додаткове фінансове навантаження та ризики.
Наразі ми підшукуємо потенційного партнера, адже за обсягу в 250 тонн молока – це вже невеликий завод, тому треба думати про переробку в кооперації.