Точка зору

Як розуміють благополуччя корів в Україні й світі

Андрій Попов
експерт із тваринництва та комфорту

Благополуччя тварин є частиною загальної концепції сталого розвитку людства. Сталий розвиток людства є точкою дотику інтересів суспільства, економіки й екології, що в контексті сталого розвитку молочної галузі проявляється у балансуванні відносин у тріаді споживач – фермер – тварина.

Благополуччя тварин також впливає на формування позитивного ставлення споживача до продукції тваринництва. Адже досить часто з морально-етичних та психологічних причин покупець відмовляється споживати продукцію від тварин, яких утримували в неналежних умовах, через що вони страждали, підпадали під знущання з боку людини або умов утримання, годівлі, постійно хворіли.

Поняття «благополуччя тварин» представляють у вигляді моделі п’яти зон: здоров’я, годівля, навколишнє середовище, поведінка та емоційний стан. При цьому перші три зони пов’язані з виживанням тварин, поведінка є ситуативним чинником, а емоційний стан – сукупністю позитивного та негативного досвіду.

Досягти благополуччя тварини означає:

– мінімізувати біль, страх, паніку, розчарування, нудьгу, спрагу, голод, дискомфорт, самотність;

– створити сприятливі умови: комфорт, задоволення, спокій, ситість, грайливість, бадьорість, зацікавленість та залученість, відчуття впевненості тощо.

До слова, світова практика дає конкретніше та ширше визначення терміну «благополуччя тварин», ніж вітчизняне правове поле.

Так, Закон України «Про безпечність та гігієну кормів» трактує благополуччя тварин як «умови, в яких перебуває тварина, включаючи систематичний догляд, належне годування, належні приміщення для утримання тварин, попередження хвороб, гуманне поводження з тваринами, у тому числі під час забою».

Тоді як Всесвітня організація охорони здоров’я тварин фіксує, що тварина перебуває у доброму стані благополуччя, «якщо вона здорова, утримується у комфортних умовах, повноцінно годується, перебуває у безпеці, проявляє природню поведінку та не страждає від болю, страху і стресу».

Тобто в цілому в закордонній практиці такий підхід пройшов повноцінну еволюцію від «гуманного поводження з тваринами» до «благополуччя тварин». Сьогодні в розвинених країнах діють власні програми аудиту та контролю утримання молочної худоби: у США  – FARM Animal Care 4.0 («Гарантування фермерами відповідального менеджменту по догляду за тваринами») та Dairy Well; у Великій Британії – Assured food standards; у Канаді – Pro Action initiative; у країнах Європи – Pro Action initiative.

В Україні питання благополуччя тварин регулюється наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 8.02.2021 № 224 «Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання», ключовими аспектами якого є навчений персонал, умови утримання, годівля, здоров’я, розведення, дбайливе поводження з тваринами.

В основі реалізації положень наказу є кваліфікований персонал, який компетентно та професійно володіє необхідними знаннями, навичками та досвідом. Для досягнення цього необхідно проводити атестацію спеціалістів один раз на рік. На основі отриманих результатів розробляти індивідуальні плани навчань з метою підвищення кваліфікації персоналу. Одночасно слід проводити систематичний контроль дотримання процедур виконання робіт у відповідності до затверджених СОПів (стандартних операційних процедур).

Огляд усіх тварин повинен здійснюватися в щоденному ритмі. Коли вони хворіють або проявляють ознаки хвороб, їм негайно повинно бути надане лікування, щоб мінімізувати страждання та біль.

За потреби таких тварин утримують відокремлено в умовах, що відповідають їхньому стану. Наприклад, кульгавих корів розміщують на чистій сухій глибокій підстилці, неподалік від місць лікування та доїння.