Точка зору

Як не набити ґуль і розвиватися українському крафтяру

Тетяна Дядечко
власниця сироварні «Козачка»

Останні п’ять років в Україні спостерігається стрімкий розвиток крафтового виробництва, як може сказати пересічний українець. Та якщо говорити про реальний стан крафтового виробництва, ситуація не така позитивна. Більшість виробників невдовзі після відкриття закриваються.

Є низка причин такого розвитку подій.

– Нерозуміння ринку. Натуральний продукт із доданою вартістю є нішевим, який дорожчий від заводських аналогів на 20-30%. Це пояснюється тим, що процес натурального виробництва є більш трудомістким. Наш продукт вважається нішевим, і він першим потерпає під час криз. Ми це сильно відчули навесні цього року: продаж продукції через ритейл просів майже втричі. Ми почали розвивати адресну доставку, яка і дозволила бізнесу вижити.

– Відсутність фінансової моделі та маркетингової стратегії. Власник малого бізнесу – і технолог, і бухгалтер, і фінансист, і сам веде інстаграм. Хоча це зрозуміло, тут і криється головна проблема – адже не маючи потрібних знань, неможливо все робити ефективно.

– Важкі для виконання вимоги законодавства. Сьогодні малий виробник, який може облаштувати спеціальне виробництво на господарському дворі, не може отримати дозволу на виробництво. У легальному полі зараз працює меншість крафтярів, адже решті просто не під силу виконати вимоги.

– Фальсифікат та контрабанда. Відсутність підтримки та регулювання правильного ринку сьогодні є великою проблемою. Адже нам просто нереально конкурувати з польським продуктом, який на полиці продається  за ціною, нижчою від собівартості нашого продукту.

– Відсутність якісної сировини. В Україні є якісне молоко екстракласу, але майже немає молока сиропридатного. Я шукала таке молоко майже п’ять років. І вважаю, що мені пощастило знайти виробника, який пішов назустріч і виділив групу корів спеціально під вимоги нашої сироварні.

Незважаючи на труднощі малого виробника, українці хочуть споживати натуральний продукт, і попит на цю продукцію щороку зростає. Маючи семирічний досвід ведення малого бізнесу та виробництва крафтових продуктів, можу дати декілька порад.

При плануванні бізнесу не потрібно цілитися на продажі у великих торговельних мережах. Варто розвивати власну доставку, реалізовувати продукцію безпосередньо на виробництві (екскурсії, зелений туризм) та виїзну торгівлю на ярмарках. Рівень рентабельності – значно вищий, і ваш власний маркетинг напряму впливає на ваші продажі. Натомість впливати на продажі в торговельній мережі дуже важко, який би крутий продукт ви не робили.

Недостатньо зробити якісний продукт. Надзвичайно важливо знати як і вміти продавати його. Маркетингова стратегія, гарне паковання та розуміння свого покупця – все це має велике значення. Якби я зараз розпочинала бізнес, то саме з цього починала свій бізнес-план.

Малий виробник може бути гнучким у виробництві спеціальних продуктів під замовника. І це дає можливість робити спеціальні пропозиції ресторанам, кав’ярням, готелям, клінікам. Ця ніша ринку – пуста, тому не варто обходити її увагою. Особливо є актуальною наразі є співпраця з лікарнями.

Місце розташування виробничого приміщення має значення. Замислюючись про його будівництво чи оренду, потрібно насамперед урахувати віддаленість від джерела сировини та наявність умов для отримання експлуатаційного дозволу.

Навчайтеся! Новим технологіям чи продуктам, новим інструментам продажу – та будь-чому, що може дозволити знайти нові підходи у бізнесі.

Отримуйте гранти. Зараз кожен малий виробник, який працює офіційно, може отримати грант. А грантових програм проводиться достатньо.