Агрономія
Головне:
Точка зору

Уроки кукурудзяного сезону 2020

Микола Федько
генеральний директор компанії «Маїс»
Поділитись:

Головний чинник неврожаю 2020 року це, звичайно, погодні умови. Вони викрили ті помилки агрономів, які за інших умов могли б бути непоміченими. Найбільшими стали прорахунки в густоті стояння рослин, сівозміні й, відповідно, попередниках для кукурудзи, способах обробітку ґрунту, строках сівби, а також у питаннях підбору гібридів кукурудзи.

У нас була аномально тепла зима, через що запаси вологи в метровому шарі ґрунту були вкрай низькими. На цьому тлі холодна затяжна весна і швидке посушливе літо виявилися критичними для кукурудзи. Ті агрономи, які змогли відреагувати на це, зменшили густоту посіву, отримали гідний урожай. Інші тепер мають досвід на майбутнє.

Особливістю 2020 року була не так висока температура влітку, як тривалі періоди без дощів. Я проїхав усю Україну і спілкувався з багатьма фермерами — у людей по три місяці не було опадів. Для кукурудзи це катастрофа. Проте умови 2020 року краще перенесли невисокі гібриди з компактним розташуванням листків і короткими міжвузлями. Тут хочу звернути увагу, що рослини з нееректоїдним типом розташування листків краще витримують посуху.

Також важливою біологічною характеристикою є висока пилкоутворювальна здатність гібрида, адже в умовах відсутності вологи саме кількість пилку і те, як довго рослина може його утворювати, визначає, чи буде сформовано качан і яка буде його озерненість. І, звичайно, слід сказати про вологоутримувальну здатність гібридів — ремонтантність або ефект stay green. Це характеристика, що визначає можливість утримувати вологу в клітинах — від листків і до зерен. Рослини з цією характеристикою довше стоять зеленими, мають більший період життєздатності й більше часу на формування врожаю.

Утім, щодо підбору гібридів, то я рекомендую не кидатися з крайності в крайність. Якщо гібридний склад, який фермер зазвичай застосовує, цього року його розчарував, це не означає, що треба враз поміняти гібриди на інші. Але гібриди, звичайно, треба оновлювати, особливо впроваджувати новинки. Раджу урізноманітнити склад гібридів на своїх полях, виділивши 3–4 кластери, кожен з яких відрізнятиметься за типами генетики, за гетерозисними моделями, за тими біологічними властивостями, про які говорив вище.

Якщо говорити про групи стиглості, то нині найефективніші гібриди з ФАО 240– 350. Така диференціація здатна мінімізувати погодні ризики й забезпечити фермера добрим урожаєм.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ