Точка зору

Українські особливості будівництва власного комбікормового заводу

Микола Демчак
директор компаніі «Сій Добро»/Buschhoff Україна
Поділитись:

Комбікормовий завод для власних потреб господарство може будувати за принципом «Лего». У компанії Buschhoff є досвід такого будівництва. Але треба розуміти, що за такого способу будівництва вирішальну роль відіграють такі моменти, як планування, врахування деталей, наявність планів розвитку у підприємства.

Так, у нас були випадки, коли планувався завод на 5 тонн/год, а потім підприємство з часом збільшувало обсяги, нарощувало поголів’я, і йому через деякий час стало не вистачати потужностей такого заводу. Ми врешті-решт цю задачу розв’язали, але це можна було б зробити набагато простіше, якби було планування спочатку.

Як господарству мінімізувати ризик помилок за планування власної комбікормової установки? Я рекомендую представникам господарства поїздити подивитися варіанти вже діючих виробництв, побачити їх, поспілкуватися з власниками про їхній досвід будівництва.

Також дуже важливо, щоб консультант, який допомагає у плануванні, якісно підходив до своєї роботи та мав досвід роботи в Україні, а не лише знання із проспектів. Важливий досвід як виробника обладнання, так і досвід людей на місцях. Адже український ринок відрізняється від європейського. Тому нам неможливо скопіювати шаблон того ж німецького заводу, а треба зважати на вітчизняні реалії.

Більшість вітчизняних підприємств купує соєвий шрот, який доставляється у великогабаритному транспорті. Тому важлива деталь при плануванні заводу – передбачити силос/ємність, який зможе прийняти соєвий шрот необхідного об’єму. Також, варто зауважити, що фракція наших шротів нерівномірна. В Європі цієї проблеми немає.

Окрім того, важливий нюанс – соєвий шрот має сипатися, а він, як і соняшниковий шрот, – не надто добре сипкий. Потім його треба дозувати для помелу на дробарку.  Тут важливо врахувати і сипучість, і фракцію для вибору оптимального технічного рішення.

Ще одна особливість України – наявність підлогових складів, яких у Європі вже практично не зустріти – хіба що у дрібних фермерів.

Також багато деталей треба продумувати заздалегідь, коли вже є будівля і до неї треба прив’язувати майбутнє кормовиробництво.

Ще у Європі не так часто зустрінеш бічне вивантаження, при тому що чимало вітчизняних підприємств мають КамАЗи саме з бічним вивантаженням. Тому під час планування власного комбікормового заводу потрібно закласти трохи більшу завальну яму, щоб у неї можна було прийняти такий вантаж – навіть якщо сам комбікормовий завод невеликий.

Велику увагу я раджу приділити логістиці: як далеко доведеться возити комбікорм, якими дорогами. Адже якщо транспортувати на великі відстані та ще поганими дорогами, існує ризик розшарування комбікорму на дрібніші й більші частинки. Ідеальне розташування комбікормового заводу – у безпосередній близькості до споживача його продукції. Серед іншого це ще й питання біобезпеки.

Свою специфіку мають і молочні ферми, де встановлені роботи-дояри. Їм потрібен гранульований комбікорм, бо система дозування на роботизовані доїльні апарати відрізняється від звичайних.

Buschhoff спеціалізується на будівництві горизонтальних установок – коли комбікормовий завод розміщений у горизонтальній площині. Це дає дуже багато переваг, у тому числі  можливість поетапної реалізації проєкту.

За будівництва баштового заводу це реалізувати набагато складніше. Такий тип заводів будують не для власного споживання комбікорму господарством, а на продаж. Він на декілька порядків дорожче за горизонтальні установки, складніше технічно й технологічно.

Доступність горизонтальних комбікормових установок дає можливість економного обслуговування, поетапного будівництва, розширення заводу тощо. А от де виробляється вища якість корму – питання дискусійне. Я переконаний, що в горизонтальних – за рахунок компактності, точності і можливості якісного контролю процесу виробництва.

Резюмуючи, хочу зазначити: як свідчить практика, найкращі проєкти – ті, що реалізовані за активної участі спеціалістів підприємства під час розробки. Досвід і розум українських аграріїв допомагає реалізовувати прекрасні заводи.

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями