У No-Till треба йти не з калькулятором, а з філософією
Щодо технології No-Till існує багато міфів. Один із них полягає в тому, що буцімто в перший рік чи кілька років після переходу з «класики» на «нуль» знижується урожайність сільгоспкультур. Вона справді може знижуватись, але не безпосередньо через відмову від обробітку ґрунту, а через недотримання правил, ба навіть законів No-Till. Один із них – контроль бур’янів. Коли на полі працювали плуги, борони, культиватори, вони приховували ті моменти, які проявляються на No-Till у перший же рік, а саме – кількість насіння та кореневих паростків бур’янів. І якщо перед сівбою їх не проконтролювати, то на полі виникне підвищена забур’яненість і, звісно, урожайність будь-якої культури знизиться.
Тому при переході на нульову технологію найперше, що потрібно зробити – це дуже уважно підійти до очищення поля і формування системи агрохімічного захисту. Саме на цьому етапі багато аграріїв роблять помилки, особливо коли поле нове і ти не знаєш його історію й перелік поширених тут бур’янів. З часом, за 2-3 роки робляться висновки і ці помилки виправляються, але в цілому за правильного підходу на No-Till можна перейти і без втрати врожайності.
Ще один закон No-Till – це дотримання сівозміни. Без цього технологія не дасть бажаного ефекту. І, до речі, сівозміна, окрім іншого, – це ще один ефективний спосіб контролювати забур‘яненість. Наприклад, у мене в сівозміні, окрім основних культур (соняшник, соя, кукурудза, озимі зернові), є також льон. Його жнива проходять за два місяці до сівби озимих зернових, тож за цей час можна здійснити ефективний хімічний контроль бур’янів і дати полю відпочити. До того ж льон дає можливість використовувати великий асортимент гербіцидів, багато з яких не можна застосовувати на інших культурах. Фактично льон дає змогу використовувати весь спектр хімічних засобів контролю бур’янів, які сьогодні пропонує світова хімічна промисловість. Зокрема, ми на ньому використовуємо препарати, які унеможливлюють появу бур’янів, резистентних до тих гербіцидів, що ми застосовуємо на соняшнику. Таким чином, завдяки великому набору культур збільшується асортимент гербіцидів у системі захисту. А з часом потреба в них зменшується.
В цілому No-Till має накопичувальний ефект, і що довше ви його практикуєте, то кращі економічні показники маєте. Утім, у цю технологію не можна приходити з калькулятором і чекати виключно фінансового результату. No-Till – це певна філософія, цю справу треба любити. Бо в першу чергу ви покращуєте структуру і якість ґрунту, підвищуєте його родючість, запобігаєте ерозії, скорочуєте використання ресурсів, а вже потім отримуєте фінансову сатисфакцію.