Головне:
Точка зору

У бюджеті на 2018 рік відверто проігноровано реальні потреби галузі, натомість яскраво проглядається корупційний чинник

Павло Коротич
головний редактор The Ukrainian Farmer

 

Бюджет-2018 перевершив найгірші сподівання сільгоспвиробників. Напередодні першого читання говорили, дискутували, намагалися якось справедливіше поділити ті суми, що передбачалося виділити на підтримання аграрної галузі… А виявилося, всі ці дискусії нічого не варті.

 

Річ не лише в сумнозвісних поправках 180 і 182 до Податкового кодексу, що скасовують відшкодування експортного ПДВ для експортерів олійних. Зрештою, соняшник і так майже весь переробляється в Україні, а ті, хто плекав надії створити силами експортерів переробні потужності сої та, головне, ріпаку, покарали самі себе. Адже маржинальність виробництва тих культур через скасування експортного ПДВ впаде на 20% (розмір ПДВ), і сільгоспвиробники зроблять вибір на користь вигіднішої для них продукції, а переробні потужності залишаться без сировини. Здається, навіть натхненники цього заходу — парламентські лобісти олійної галузі зрештою зрозуміли, що втнули дурницю, й тепер потроху задкують: прийнятою поправкою неповернення експортного ПДВ для експорту насіння соняшнику взагалі скасовується, по ріпаку скасування експортного ПДВ відклали до 1 січня 2020 року, по сої — до 1 вересня 2018 року. Щоправда, аграрії вважають це суто косметичним заходом, який не усуває, а лише відтерміновує проблему.

 

Однак, якби ж то було єдиною «міною», закладеною у бюджет-2018! Експерти й частина парламентарів зазначають: згадані поправки є результатом компромісу двох великих аграрних груп — «Кернел» і «Миронівський хлібопродукт». Виробники олії отримали «бонус» у вигляді скасування експортного ПДВ, а птахівники навзаєм домоглися невключення у Податковий кодекс поправок, які мали б ліквідувати з 1 січня 2018 року єдиний податок четвертої групи для птахівників. Взагалі, з підтримкою тваринництва у 2018 році виходить ще цікавіше, ніж роком раніше, хоча дійові особи та виконавці лишилися ті самі.

 

Нагадаємо: аграрії через свої асоціації просили зменшити суми на компенсацію вартості побудови тваринницьких комплексів. За розрахунками експертів, на цю мету досить було виділити замість запланованого мільярда 400 млн гривень (адже минулого 2017-го на все будівництво ферм було використано близько 300 млн), ще 300 млн спрямувати на закупівлю племінних тварин, а 4 млрд — на бюджетну дотацію з урахуванням зміни механізму розрахунку.

 

А зробили якраз навпаки: на компенсацію вартості побудови тваринницьких комплексів щедрою рукою «відстібнули» отих самих 4 млрд, які мали піти на компенсацію втрат аграріїв через скасування пільгового режиму ПДВ. Тепер в аграрних асоціаціях невесело жартують: оце, мовляв, наочно видно обіцяну урядом підтримку малих сільгоспвиробників, якраз вони збудують багатомільярдні тваринницькі комплекси! Зате відомо, хто вже добудовує і, мабуть, розраховує на цю компенсацію — той самий «Миронівський хлібопродукт», він саме завершує будівництво величезного птахокомплексу на Вінниччині… Адже тепер по коштах на підтримку тваринництва закладено обмеження сум, то треба було їх перекинути на ті бюджетні статті, де такого обмеження немає!

 

Натомість решта аграріїв на цей рік залишилася практично без бюджетної підтримки взагалі. Відтепер 945 млн на відшкодування частини придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва включено в статтю «фінансова підтримка» разом зі згаданою квазіакумуляцією, тому й не видно, що квазіакумуляції насправді там немає, бо всієї суми — мільярд. До речі, 2017 року на сільгосптехніку виділяли 500 млн, із них, за підрахунками аналітиків, використано менше п’ятої частини. То навіщо на наступний рік додали ще? Це особливо цікаво, як порівняти з тим, що на компенсації відсоткової ставки по кредитах сільгоспвиробників виділено аж 66 млн грн.

 

А головна проблема навіть не в тому, кому скільки виділили, а в самому підході: пропозиції аграріїв урахували «з точністю до навпаки»: по бажаних напрямах скоротили майже до нуля, зате туди, де гроші були явно зайві й активно діяв корупційний чинник, додали ще… Підвалини спілкування влади з бізнесом підірвано, і відновити їх буде дуже непросто.

 

Журнали