Технологія «ноу-тілл» має свої «за» і «проти»

Наше господарство перейшло на нульовий обробіток у 2008 року: спочатку перевели на «ноу-тілл» одне поле, а за ним – і всі землі. 

За роки застосування цієї технології я переконався у тому, що вона доволі ефективна під час виконання таких завдань, як накопичення вологи у ґрунті (за класичного обробітку кожен прохід культиватора – це мінус 6% опадів), покращення сівозміни, зменшення знесення ґрунтів і впливу вітрових ерозій.

Ми почали значно менше обробляти угіддя, а отже – економити пальне. Так нам вдалося акумулювати кошти й придбати високопродуктивну техніку – потужні комбайни та трактори, широкозахватні сівалки, обприскувачі та культиватори. А з ними – зменшити витрати на пальне й навантаження на механізаторів, що за дефіциту кадрів є надзвичайно важливим завданням. 

З іншого боку, ми почали більше залежати від хімічних препаратів, які застосовуєм у боротьбі з бур’янами.

До мінусів нульового обробітку можна віднести й те, що нам так і не вдалося покращити структуру ґрунту вирощуванням культур. При цьому земля так сильно утрамбувалася, що неможливо було загнати лопату навіть на пів штика. 

За таких умов годі було розраховувати на підвищення врожайності культур. Наприклад, соняшник дає 20 ц/га – і це його межа. Бо за ущільненого ґрунту його коренева система розташовується у верхньому шарі, їй там комфортно. 

Однак коли починається спека і кореневій треба тікати на глибину, рослина не може цього зробити. Соняшник витрачає всі сили на виживання, але натуру не видає. І таке відбувається з усіма культурами. 

Тому ми вирішили повернутися до класичної технології обробітку. Таке рішення здивувало експерти з клубу ноу-тіллерів, адже вважається, що ноу-тілл – це економно й модно. Мені подобається працювати по «нулю», але я прагну отримати кращі результати, вищу віддачу від культур.

Нині, працюючи за «класикою», ми отримуємо врожаї по всіх культурах на 10-15% вищі, ніж за ноу-тілл. Однак і собівартість стала вищою. 

Втім, я не виключаю, що після того як, нарешті, зірвемо плужну підошву, знову зайдемо «у нуль».