Точка зору

Соєві перспективи

Микола Биков
консультант з агрономії Асоціації «Дунайська соя», національний експерт із ґрунтоощадного землеробства ФАО

Станом на зараз посіви сої перебувають у доброму стані в регіонах, де сконцентрований найбільший відсоток площ під цією культурою, тобто в Центральній та Західній Україні. Фіксуємо розвиток деяких хвороб, та це нормальна ситуація для кліматичних умов згаданих регіонів. Є окремі поля, де відсоток ураження хворобами більший, тож локально урожайність може бути знижена, втім, це не вплине на загальний показник по країні.

За прогнозами Асоціації «Дунайська Соя», цього року  буде зібрано близько 4,410 млн тонн сої, що на 18,2% більше, ніж в минулому році. Крім того, цьогоріч соєю засіяно 1,8 млн га, що є найбільшим показником за останні п’ять років. Позитивні показники очікуваної урожайності забезпечило те, що в цілому погодні умови цьогоріч були вельми сприятливими для сої. Посуха з’явилася лише в другій половині серпня, коли сорти середньої й ранньої стиглості вже відцвіли і сформували боби. Тож відсутність опадів наразі впливає більшою мірою на пізні сорти сої.

Як показує моніторинг, наразі в середньому в бобі сої налічується 2-3 насінини, тому можна спрогнозувати хорошу вагу тисячі насінин. Разом з тим нинішня спека може стати головним лімітаційним чинником урожайності, адже вона призведе до того, що соя почне сохнути. Звісно, не в усіх регіонах, а там, де спостерігається повітряна посуха, коли тримається низька вологість повітря протягом тривалого періоду. Навіть якщо в ґрунті буде волога з нижніх горизонтів, соя дуже чутлива саме до повітряної посухи. Тож якщо найближчими днями не підуть дощі, на рослинах почне сохнути листя та припиниться утворювати нові міжвузлі. Якщо ж підуть дощі, соя може ще добрати масу тисячі насінин, а ось нові боби вже не утворяться. Додаткові міжвузля можуть утворити лише пізні сорти, але на урожайність це вплине несуттєво, адже таких посівів у нас мало.

Важливо, що за сприятливих кліматичних умов та високої природньої родючості ґрунту соя може давати високі врожаї навіть без основних добрив. Так, за рівномірного розподілу опадів протягом вегетаційного періоду та вмісту гумусу в ґрунті не менше 2% соя може давати більше 2,5 т/га. Саме завдяки такій перевазі цієї культури багато фермерів центру та півночі України збільшують площі посівів під нею в умовах подорожчання добрив. Хоча навіть багатий гумусом ґрунт може мати різну доступність фосфору чи, незбалансованісь елементів живлення. Все це треба контролювати за допомогою аналізу ґрунту і за його результатами формувати систему підживлення. Інакше продуктивність сої буде низькою, а за урожайності 2 т/гам її рентабельність мінімальна, якщо не нульова.

Саме з цих причин та через дефіцит опадів посівні площі сої скорочуються на Лівобережжі. А південь у нас практично лишається без цієї культури через підрив Каховської ГЕС, що унеможливило зрошення. Відтак, збільшення посівних площ під соєю ймовірне лише за рахунок Правобережжя. І це залежатиме від того, чи зможемо ми налагодити стабільний експорт у Європу та витіснити наших основних конкурентів – Бразилію на європейському ринку. Для цього треба не лише демпінгувати ціни, а й враховувати додаткові екологічні вимоги та сертифікуватися, бо саме європейський ринок сої наразі є чи не найперспективнішим для нас, зокрема, через високий попит та коротке логістичне плече. Виробники повинні детально вивчати вимоги та регламенти Євросоюзу до зменшення застосування азотних добрив та пестицидів, заборону окремих діючих речовин. В цілому за прогнозами посівні площі сої наступного року можуть сягнути 1,6-1,8 млн га за умови збереження хорошої ціни на неї.