Сівба озимих під контролем, попри дефіцит опадів
Попри посуху, яка цього року охопила всю Україну, і навіть північ Чернігівської області, посівна озимих триває, ситуація під контролем. У нашій зоні останні продуктивні опади випали на початку серпня. Тож хто встиг посіяти озимий ріпак до 15 серпня, той отримав нормальні дружні сходи, адже в нижніх горизонтах ґрунту на той час ще була волога. А хто вже сіяв пізніше, у того сходи нерівномірні і зріджені. Ми посіяли ріпак у ранні строки, тому, щоб рослини не переросли, вже вносили регулятори росту і ще плануємо вносити їх щонайменше один раз. Також провели профілактичну обробку від хвороб, двічі застосували інсектициди і плануємо проходити ще й третій раз, тому що тиск шкідників дуже відчутний. Нині посіви ріпаку в доброму стані.
Щодо озимої пшениці, з її сівбою не поспішаємо через відсутність продуктивних опадів, але частину запланованих площ посіяли в сухий ґрунт. Звісно, це ризик, але маю надію, що в жовтні все ж підуть дощі. А на засіяних полях, здебільшого в низинах уже з’являються слабенькі сходи. Зазвичай пшеницю сіємо на глибину 2 см, а цього року сіяли на 3 см, щоб сильні вітри не повидували насіння. В цілому, думаю, нам вдасться засіяти озимим клином під урожай 2025 року всі заплановані площі. Озимих у нас цього року буде менше приблизно на 20%, але це пов’язано із сівозміною, а не з погодними умовами чи ще якимись чинниками.
Загалом цей рік я не назвав би аномальним, бо по суті останнім часом у нас кожен рік по-своєму аномальний за погодними умовами. Щоправда, ще ні разу за мою багаторічну практику не було такого, щоб на півночі Чернігівщини у вересні взагалі не було опадів. Також уперше за всю історію в нашій зоні почали збирати кукурудзу у вересні, ще й подекуди з вологістю 14%. Це стосується переважно тих, у кого вона росте на легших, піщаних землях. Зазвичай же нашому регіоні у жовтні-листопаді вологість кукурудзи – на рівні 22-29%, менше практично не буває. Наше господарство кукурудзу ще не збирає, тому що ще не завершили збирання сої й соняшнику, а також сівбу пшениці. Тому, щоб уникнути перевантаження техніки й людей, жнива кукурудзи плануємо почати ближче до середини жовтня, але так, щоб встигнути до дощів. Уже нині по стану посівів можу сказати, що врожайність зернової буде непогана – на рівні 10 т/га. Це, зокрема, завдяки тому, що в критичні для кукурудзи фази розвитку в нас були опади.
А ось урожайність соняшнику по регіону дуже строката, залежно від технології, стоків сівби тощо. Так, ранні посіви зріджені, але якщо технологія була витримана, то й урожайність нормальна як для цього року. Ми в середньому збираємо соняшник з урожайністю 2,5 т/га. А ось якість його висока – олійність на рівні 50-53%.
Соя цього року постраждала від посухи найбільше. Ми вже закінчуємо її збирання. Ранні посіви зібрали в середині вересня з урожайністю 1,5 т/га, а пізні, які ще молотимо, дають 2 тонни на круг.
Загалом господарюємо стабільно, сіємо, жнивуємо, хоч і безпекова ситуація в нас постійно напружена, адже господарство розташоване близько до білоруського кордону. Та дякуючи ЗСУ, ситуація зі збутом покращилася, ціни на продукцію стали більш адекватні, тож працюємо за планом.