Режим експортного забезпечення

Режим експортного забезпечення уже запрацював з 1 грудня 2024 року. Відтепер експортувати можуть виключно платники ПДВ, зареєструвавши «експортну податкову накладну» до митного оформлення. При цьому ціни на товари мають бути не нижче мінімально-допустимих. На словах все доволі просто, але по факту все дещо складніше.

Перше грудня був вихідний день, коли «експортну податкову накладну» не зареєструєш. Відтак експортери повинні були потурбуватись, як не попасти на суттєві штрафи за простій вагонів чи суден, і не допустити порушення строків поставки. Про те, чи вдалось вирішити таку задачку, ми дізнаємось згодом.

Друге, режим ліцензування експорту скасовано з 1 грудня 2024 року, але є винятки: залишається ліцензування експорту пшениці, кукурудзи, насіння соняшника та ріпаку до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі.

Отже, з дати реєстрації експортної податкової накладної є тридцять днів на оформлення митної декларації. Якщо накладна не зареєстрована, то розпочати митне оформлення не є можливим.

Податкова накладна складається окремо на кожен вид товару, одиниця виміру вказується в кілограмах. Насправді така дрібниця «кілограми» чи «тонни», але для більшості експортерів це матиме важливе значення, і ось чому. До РЕЗ ринок працював в тоннах. Первинні документи є основою, на підставі якої ведеться бухгалтерський облік. Тобто, виходить, що все потрібно «переводити» в кілограми, оскільки дані по кількості та сумах покупця й продавця не будуть збігатися.

Хоча тут податкова в одній із індивідуальної податкових консультацій висловила позицію, що «якщо в первинних документах, складених на операції з експорту кількість  товару вказана в інших одиницях виміру, ніж кілограми, а в податковій накладній – в кілограмах, то кількість товару, зазначена в таких документах має бути еквівалентною». Чи це означає, що можна «ручками» перевести кілограми в тонни і можна працювати спокійно без перебудови всієї внутрішньої системи чи все ж таки необхідно все переводити в кілограми – питання залишається відкритим.

Щодо ставки податку, вона залежить від виду продукції та відповідності експортера критеріям, зокрема в частині встановлення максимальної частки неповернутої валютної виручки, що не може перевищувати 20% загальної суми експорту. За таких умов ставка ПДВ може становити 0% Якщо такі вимоги не виконуються, то ставка ПДВ або 14% ПДВ або 20% ПДВ;

Базою оподаткування для таких операцій є договірна (контрактна) ціна, але не менша ніж мінімально допустимі експортні ціни за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим НБУ, що діє на 0 годин дня реєстрації накладної. Такі ціни публікуються  один раз ретроспективно за минулі 6 календарних місяців, щоб покрити контракти, що були укладені до введення в дію РЕЗ. Надалі ціни будуть публікуватися щомісячно до 10 числа на офіційному сайті Мінагрополітики.

Доволі цікава ситуація із розрахунками коригування, що здійснюється в декілька етапів. Розрахунок коригування 1 здійснюється до початку оформлення митної декларації і може бути як на збільшення, так і на зменшення вартості чи кількості товару. РК 1 може бути декілька, але строго до початку митного оформлення. У випадку одночасної зміни ціни та кількості товару, які відбувається до митного оформлення вказується лише один код причини коригування 501.

РК 2 – після вивезення товару і лише на зменшення; такий РК 2 може бути лише один, і причина коригування 502, а РК 3 так звана «фіналізація», після завершення розрахунків на зміну ставки ПДВ і теж лише один.

Реєстрація експортної податкової накладної може бути зупинена, як і РК 1 , реєстрація РК 2 та 3 не блокують. Порядок розблокування тут загальний, тобто наша тріада: таблиця, пояснення, скарга – залишаються актуальними.

Ще одне болюче питання, так це те, що кількість дозволених РК не зовсім відповідає  бізнес-ситуаціями, які мають місце на практиці. Податкова відстоює позицію, що після завершення експорту та реєстрації РК 2 подальше коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної ( в т.ч. й у зв’язку із зміною вартості товару після його отримання та оплати покупцем) не дозволяється. Це означає, що якщо на якомусь етапі мали місце курсові різниці, то спеціального розрахунку коригування як і коду – тут не передбачено. Що доволі дивно, оскільки якщо в платника ставка не 0% ПДВ, а 14% чи 20%, то це по суті  втрати з ПДВ до державного бюджету. Може бути ситуація, що після експорту якість продукції суттєво краще заявленій (напр., що часто має місце з ріпаком),й тоді ціна збільшується, а можливостей для її коригування немає. Знову ж виникає ситуація з ПДВ та сумами з податку на прибуток.