Попри очікування високої ціни яблука у травні й червні, його слід рівномірно продавати протягом усього року: це застрахує ринок від колапсу наприкінці сезону реалізації

Завершення продажу зерняткових з урожаю-2019 відзначалося високими цінами. Навесні 2020 року світ охопила пандемія коронавірусу, і одним з її наслідків стало підвищення купівельної активності населення. Україна не була винятком, населення купувало продукти харчування про запас, і через це ціни, також і на фрукти, значно зросли.

Черешня, якою в Україні влітку традиційно починається продаж нового урожаю кісточкових, цінового напруження не послабила. Під час її цвітіння насадження пошкодили весняні приморозки, й збори плодів в українських господарствах були мізерними. Ринок на брак продукції відреагував відповідно, і ціни майже на всі кісточкові, разом із черешнею, улітку кусалися.

Оскільки продукція черешні була малою, великі надії на її експорт у сезоні не справдилися узагалі — за винятком відправлених до Білорусі незначних партій, майже увесь український урожай реалізували вдома, і решта заморських країн зосталася без української черешні.

Ціна літнього яблука теж була досить високою, причиною став брак перехідних запасів урожаю-2019: ані в Україні, ані в розташованих по-сусідству країнах-конкурентах, які могли б нам цю продукцію постачати, яблук не було. Те саме стосувалося й перших плодів сорту Гала, які дехто збирав навіть недозрілими — попит був настільки високим, що мережі погоджувалися платити за яблуко високу ціну, яка була сформована поточним дефіцитом та минулими ціновими трендами.

І хоча ця тенденція ще триває, слід брати до уваги, що український сезон Гали та її клонів ще не розпочався повноцінно — нині цим яблуком активно торгують лише деякі регіони.

Так само і в країнах, які її нам експортували протягом минулих сезонів — урожай Гали там теж ще масово не дозрів. Наприкінці серпня сорт почали збирати у Туреччині і Сербії, щоправда малими темпами та здебільшого для потреб локального ринку. Попри те, що яблуко там ще дороге, і садівникам вдається вигідно експортувати невеликі партії з нового врожаю, ціни на цих ринках вже починають просідати — турки й серби продають яблука щораз дешевше. Це сигнал і для нас, адже ці дві країни є конкурентами України в експорті.

Те, що ціни яблук у Франції та Італії дещо вищі, аніж в аналогічний період торік, нас стосується менше: вирощене там завжди було дорожчим. Аналізуючи теперішні відносно високі ціни яблука в ЄС, маємо брати до уваги й те, що на тому ринку ще немає масової продукції цих плодів. Як тільки вона там з’явиться, і країни, що вирощують багато яблука, вийдуть на ринок, передусім Польща, яка нині має зібрати більший, аніж торік урожай, — слід очікувати значного зниження ціни. Аналогічно й щодо українського внутрішнього ринку цих плодів — очікуємо, що його ціни динамічно йтимуть униз.  

Проте я вже чув, і то від кількох українських виробників, що їхні господарства триматимуть яблуко у сховищах до кінця сезону зберігання, щоб потім «зняти вершки з ціни».

Досвід роботи на ринку мені підказує, що таких господарств в Україні буде чимало, й унаслідок цього в нас може повторитися сценарій одного з минулих років, коли яблуко першого товарного ґатунку навесні коштувало так само, як і здане на переробку восени, під час збирання.

Моя рекомендація у цій ситуації завжди однакова, і вона не змінюється залежно від того, у коронавірусний час ми живемо, чи в прогнозований: продукцію слід продавати постійно, як тільки на неї встановлюється прийнятна ціна. Тобто, я рекомендую реалізувати десертне яблуко з вересня по червень: розписати графік поставок й відвантажувати продукцію, як тільки її ціна є прийнятною. Саме у такий спосіб можна уникнути цінових ям, які утворюються навесні, коли чимало господарств нараз відкриють свої сховища.

Як на мене, то тримати фруктосховища замкненими до весни є досить ризикованою стратегією. Адже в Україні, попри усі негативні умови під час вегетації-2020, урожай яблука очікується вищим, аніж торік, ймовірно що і якість плодів буде ліпшою. Так, досить серйозним має бути урожай яблук у Чернівецькій області: дуже ймовірно, що його обсяг буде вищим, ніж можливості регіону зі зберігання плодів. Реальну врожайність і валовий збір яблук на Буковині у нас звикли недооцінювати, однак вони набагато вищі, ніж вказує офіційна статистика.

Безумовно, у сезоні реалізації врожаю-2020 компанія USPA Fruit активно просуватиме українську продукцію на зовнішніх ринках. Й це попри усі побоювання учасників галузі щодо того, що експорт може не відбутися узагалі. Маю запевнити спільноту: у цьому сезоні експорт здійснюватиметься у повноцінному режимі.