Головне:
Точка зору

Перерозподіл на експортних ринках і проблеми країн-експортерів птахівничої продукції дають шанс українським виробникам

Наталія Колос
головний редактор журналу «Аграрна Еліта України»

 

Є дві новини: добра і погана. У світі спостерігається перерозподіл експортних ринків — це добра новина. Світовий експорт буде збільшуватися за рахунок країн Африки, Азії, Близького Сходу, де спостерігається значний приріст населення та зростання попиту на продукти харчування. Сьогодні бачимо активне сприяння розвитку цих регіонів, які можуть стати новими ринками збуту продукції, виробленої в країнах, що є нетто-експортерами, таких як США, країни ЄС, Бразилія. Перспективи відкриваються також для тих країн, які до недавнього часу вважалися нетто-імпортерами: Мексики, Туреччини, Індії, Аргентини, Канади, Чилі, які протягом кількох останніх років змогли не тільки вийти на самозабезпечення м’ясом птиці, а й розпочати його експорт. Українському виробникові також не зайве буде вести активну роботу й боротьбу за отримання доступу до цих ринків.

 

Тим більше, за офіційною статистикою, минулого року такі гіганти-експортери продукції птахівництва, як США та Бразилія, були змушені скоротити обсяги виробництва, що пов’язано зі спалахами пташиного грипу в різних регіонах та обмеженнями, які вводили країни-імпортери. Отже, будь-які рокіровки на зовнішніх ринках можуть бути вигідними для українських виробників.

 

Погана новина в тому, що нічого доброго в нас не вийде на жодному із перспективних зовнішніх ринків, якщо ми й далі будемо експортувати заражене лістерією м’ясо чи яйця із сальмонелою. Бо попри оманливу локальність проблеми з поставками до Ізраїлю українських яєць, заражених сальмонелою, насправді ситуація набагато глибша, адже вона напряму стосується якості роботи української державної системи контролю за безпечністю харчових продуктів. Ба більше: це позначиться на відносинах з ЄС, з яким ми працюємо у форматі ЗВТ. А, як відомо, доступ на ринки ЄС автоматично відчиняє двері до інших великих ринків збуту, як-от ринок Китаю. Оскільки Україна тільки починає активно експортувати продукти тваринного походження, то негативні повідомлення про безпечність продуктів створюють погану репутацію для українських експортерів серед імпортерів, зацікавлених у співпраці з українськими виробниками.

 

Нашим найпершим завданням має бути демонстрація того, що ми здатні впровадити найвимогливіші стандарти і що наша державна система контролю працює, тобто державні органи ретельно перевіряють продукцію і звертають увагу на проблеми на виробництвах та допомагають усувати їх, а не просто намагаються знайти проблему, щоб взяти хабар, як це було раніше.

 

Крім того, нам час задуматися над змінами до українського законодавства, яке має бути адаптованим щодо безпечності та якості продукції до норм Європейського Союзу, а також до міжнародних вимог. Це стане беззаперечним плюсом для потенційних чи наявних імпортерів української продукції птахівництва.

 

Тому Україна повинна якомога швидше прийняти відповідні нормативно-правові акти, які будуть спрямовані на забезпечення функціонування дієвої системи контролю за виробництвом, обігом, якістю та безпечністю продукції птахівництва. Отож нам є куди рухатися, є над чим працювати, і ми просто зобов’язані вчасно зорієнтуватися в ситуації та вскочити хоча б в останній вагон стрімкого потягу.

Журнали