Агрономія
Головне:
Точка зору

Органічні бобові: кожному своє

Олексій Дон
власник ФГ «Дона О. П.» (Вінницька обл.)
Поділитись:

За різними рекомендаціями, в органічному землеробстві частка бобових повинна становити близько 50%, і це, як показує досвід, дуже правильно, адже фіксувати азот у достатніх об’ємах для попередника можуть лише ці культури. Азотофіти також працюють, але для досягнення ефекту потрібні певні умови, тому саме бобові в цьому аспекті – на першому місці.

Перш ніж вирощувати органічні бобові, слід дуже ретельно обрати правильне, якісне насіння, а також прийняти рішення, як сіяти, чим сіяти і який обрати спосіб обробітку ґрунту. Після тривалих пошуків і спроб ми зупинилися на технології Овсінського, і наразі для органічного землеробства я не бачу їй альтернативи. Особливо переваги технології показав цей рік, коли у нашому регіоні катастрофічна посуха. На нещодавно сертифікованому полі, яке ми обробляємо лише три роки, соя перебуває в поганому стані, у той час як на полі, де вже 6-7 років працюємо за системою Овсінського, стан рослин ідеальний.

Крім того, це єдиний можливий спосіб отримати мікоризу, яка забезпечує рослину достатньою кількістю мікро- та макроелементів і дає їй дуже потужний захист. Наприклад, наші бобові практично не хворіють. Якщо ж застосовувати оранку, мікориза просто не дозріє і не працюватиме.

Щодо захисту від бур’янів. Коли ми починали займатися органічним землеробством, був поширений міф, що вирощувати органічну сою неможливо. Втім, на сьогодні це культура, яку з бобових вирощувати найлегше. Натомість нут – це наш головний біль. Спочатку, коли ми почали його сіяти, мали проблеми зі збутом, потім довелося відбивати потужну атаку хвороб і шкідників. Словом, на початках ця культура виявилася збитковою. Наразі, після багатьох спроб і помилок технологію виробництва вдалося налагодити, але викликів і досі чимало.

Ще одна непроста культура з бобових – це маш. Вирощуємо його протягом 7-8 років, і якщо зі шкідниками і хворобами великих проблем немає, то захист від бур’янів – проблема. Маш не піддається роботі зі штригелем, адже в такий спосіб вибиваються всі рослини, тому ми почали випробовувати роторну борону і міжрядний обробіток, і поки що вдосконалюємо цю технологію.

А нещодавно почали сіяти японську квасолю вигну, або адзукі. Ця культура досить популярна у світі, особливо в Азії, і за неї дають гарну ціну. Очікуємо, що попит на неї помітно зросте через 2-3 роки. Крім того, вже протягом п’яти років експериментуємо з вирощуванням арахісу. Культура дуже цікава і є хорошим попередником. Та якщо процес вирощування не надто складний, то багато труднощів виникає у процесі збирання і доробки.

До речі, ми самі робимо знаряддя для роботи – сівалки, штригель, культиватор… Замовляємо деталі і складаємо з нуля або переробляємо під свої потреби готові агрегати. Наприклад, штригель довелося проробляти разів п’ять, поки не отримали потрібного результату. Роторну борону зробили з другої спроби таку, як нам потрібно. На жаль, на вітчизняному ринку вибір техніки для органічного землеробства катастрофічно малий. І загалом цей вид господарювання має низку нюансів, кожен із яких може вилитися у чималі втрати. І універсальної формули, як їх уникнути, немає. Тут кожен має отрмати власний досвід, зробити помилки, перш ніж відпрацювати свою унікальну технологію, яка дасть позитивні результати.

Поділитись: