Нині ситуація в свинарстві значно гірша, ніж у кризовому 2021 році
Зараз свинарство України перебуває у ситуації, коли перед виробниками постає чимало викликів, що негативно позначаються на їхній діяльності чи навіть призводять до її згортання. Розглянемо ключові з них.
Дисбаланс доходи ‒ витрати. ІІІ квартал став для галузі дуже збитковим, зважаючи на співвідношення цін на свинину й кормову сировину. За підсумками трьох кварталів ціна закупівлі свиней забійних кондицій майже на чверть нижча, ніж роком раніше: 58,4 грн/кг проти 76,8 грн/кг (із ПДВ) або 48,7 грн/кг проти 64 грн/кг (без ПДВ).
Паралельно фіксуємо зростання собівартості виробництва свинини, що ще більше скорочує економічну ефективність виробництва. Адже якщо в І півріччі середня собівартість живця свиней коливалася в межах 41-45 грн/кг (без ПДВ), то, за попередніми оцінками, у ІІІ кварталі діапазон зріс до 48,5-52,7 грн/кг (без ПДВ). При цьому в І півріччі більшість підприємств покривала виробничі витрати, то у ІІ півріччі у мінус працюють навіть найефективніші.
Витрати виробників свинини, зокрема, зростають через корми, що дорожчають. Середні ціни основних кормових інгредієнтів у ІІІ кварталі були на 30-50% вищі, ніж у січні-березні, а наприкінці року зазвичай ще зростають. Це підтверджує і цьогорічна динаміка цін на ринку зернових, олійних і продуктів їхньої переробки.
Нинішня ситуація з цінами на кормову сировину та свинину аналогічна тій, що була у кризові 2020-2021 роки. Тоді галузь втратила понад 250 майданчиків: на початку 2020 року свинопоголів’я утримували 1551 сільськогосподарських підприємств, а перед повномасштабним вторгненням їхня кількість не перевищувала 1300. Тож очікувано, що й зараз галузь залишатимуть гравці, які не витримують такої ситуації на ринку й додаткових чинників тиску на свинарський бізнес.
Вплив війни. Ми спостерігаємо згортання підприємств на прифронтових територіях через наближення зони бойових дій. Так, Донеччина, яка в 2015-2019 роках посідала перше місце серед регіонів України за чисельністю утримуваного промислового свинопоголів’я, сьогодні на останніх позиціях цього рейтингу.
Африканська чума свиней (АЧС). Стрімке поширення Україною АЧС у 2024 році спричинило масштабну проблему, внаслідок якої поголів’я свиней у промисловому сегменті скорочується, а постраждалі підприємства, крім втрат, повинні на тривалий термін призупинити діяльність і знайти значний фінансовий ресурс на відновлення.
Мобілізація. Це болюче питання для галузі, адже дефіцит кадрів відчувався ще до початку повномасштабного вторгнення. Нині воно лише загострюється через зупинення процесу бронювання працівників та присвоєння суб’єктам господарювання статусу критично важливих для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. АСУ спільно з іншими галузевими об’єднаннями звернулася до Президента й уряду, щоб привернути увагу до цієї проблеми та пояснити її наслідки для аграрного сектору країни. Але поки офіційних рішень не буде, господарства в зоні високого ризику залишитися без людського ресурсу.
Не менш актуальною є потреба мотивації й утримання працівників. Відповідно це вимагає збільшення заробітних плат та іншої соціальної підтримки, що також підвищує собівартість свинини.
Енергетичні виклики. Попереду ‒ дуже непростий зимовий сезон. Насамперед ідеться про подорожчання вартості електроенергії та її доступність, зважаючи на постійні атаки рф на енергетичний комплекс. Свинарі це добре розуміють і перелаштовуються на альтернативні джерела енергетики. Втім, це знову ж таки залучення додаткового фінансового ресурсу.
Без експорту свинини. На жаль, експортні можливості України обмежені через АЧС, тому свинарі орієнтовані виключно на внутрішній ринок (не беремо до уваги тисячу тонн свинини на рік, яку вивозять з початку повномасштабного вторгнення). Серед іншого експортна ізоляція формує в Україні одну з найнижчих цін у світі на свиней забійної маси.
Євроінтеграційні вимоги. Не варто забувати і про те, що свинарству залишилося менше року, щоб імплементувати вимоги до благополуччя тварин відповідно до європейських норм. Звісно, це потребує чималих фінансових ресурсів. А за відсутності програм дотацій/підтримки пошук інвестиційного капіталу лягає виключно на плечі виробника, що в умовах війни та зниженої інвестиційної привабливості галузі на тлі численних ризиків стає завданням із зірочкою.
Підтримка галузі. Зважаючи на всі виклики, сьогодні галузь ‒ у значно складніших умовах, ніж у згаданих 2020-2021 роках. Свинарство ввійшло у період, коли чисельність гравців зменшуватиметься, що потенційно призведе до скорочення свинопоголів’я.
Тому в такий непростий час виробникам потрібна підтримка. Зокрема, йдеться про часткову компенсацію проєктів переходу на альтернативні джерела енергозабезпечення, вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин (особливо актуально для підприємств, що відновлюються після спалаху АЧС, релоковані зі східних регіонів, нарощують виробничі потужності в умовах сформованого дефіциту свинини).
Сегмент невеликих господарств підтримає фінансова допомога на свиноматку, аналогічна програмам виплат на голову ВРХ і ДРХ, а також часткове відшкодування затрат на впровадження заходів біобезпеки в умовах погіршення ситуації з АЧС.
Безумовно, це ‒ далеко не повний перелік заходів. Для галузі свинарства надважливо:
‒ повернути механізм бронювання працівників;
‒ запровадити відшкодування у випадку АЧС чи альтернативних методів компенсації понесених втрат, не допустити ініціатив, що загрожують значними додатковими, проте необґрунтованим витратами (як-от скасування можливості ідентифікувати свиней забійних кондицій методом татуювання ‒ тільки бирками);
‒ поліпшувати бізнес-середовище, що стимулюватиме, а не гальмуватиме роботу та розвиток галузі.