Точка зору

Нині складно будувати прогнози на реалізацію будь-яких овочевих культур

Олег Каліман
ФГ «Таврія-Скіф»

Наше господарство – одне з найбільших агропідприємств Півдня України, розташоване в Михайлівському районі Запорізької області. Обробляємо близько 7 тис. гектарів землі. Більшістю це зернові культури, проте також вирощуємо овочі на 500 га у відкритому ґрунті. Йдеться про борщовий набір: капусту білоголову, моркву, столові буряки, цибулю, а також про помідори та огірки. 

Левову частку з овочевих культур за валовим обсягом у нас традиційно займає капуста білоголова. Маємо досвід роботи з нею від часу утворення господарства, а це вже 25 років. Культивувати її тривалий час було найвигідніше з-поміж решти овочів, бо попит на капусту в наших основних торговельних партнерів, якими є мережі супермаркетів, більш-менш стабільний, а врожайність культури –– висока. За умов правильного вирощування ранні сорти дають 50–60 тонн з гектара, середні –– на рівні 70 тонн, а найврожайніші пізні –– до 100 тонн з гектара. Споживачі купують капусту протягом усього року, особливо ж вона затребувана протягом літньо-осіннього сезону, поки найсвіжіша.

Цього року загальна площа під капусту в нас сягнула понад 180 га –– близько третини площі, відведеної під овочі. У лінійці продукції є ранні  й середні гібриди білоголової капусти: Кевін, Джетодор, Міррор, Болікор від компанії Syngenta, а також пізні Професор, Саксесор, Адаптор того ж постачальника. Ранні й середні займають 80 га, решта 100 га –– пізні, які закінчили висаджувати розсадою у відкритий ґрунт на початку липня. 

Перше півріччя 2020-го року виявилося вкрай складним. На ранній капусті позначилося раптове падіння температури на ґрунті нижче мінус десяти градусів. Це вже були навіть не заморозки, а морози у квітні. Хоча рослини витримали холодовий удар, вони перебували в стресовому стані, ріст призупинився, що ускладнило вирощування. Травень також не тішив погодою: сонячних днів виявилось обмаль. Через це період фізіологічного дозрівання настав пізніше, ніж зазвичай. 

До всього, додався економічний чинник. Закупівельна ціна на ранню капусту впала майже до 2 грн/кг. 

Говорити про прибуток у цій ситуації складно: господарство хіба що не понесло збитків. Ми постачали ранню капусту, як і зазвичай, у великі торговельні мережі, завдяки цьому й протрималися. Адже колеги-виробники, орієнтовані на роздріб, були змушені або ж продавати свій товар по гривні за кілограм на ринках, або ж утилізувати половину врожаю, щоб не примножувати збитки. 

На мою думку, причина різкого зниження ціни –– карантин через коронавірус і, як наслідок, падіння купівельної спроможності населення. Вона зменшилася в рази! 

Нині складно вибудовувати прогнози на реалізацію будь-яких культур. Однак ми не опускаємо рук, працюємо і сподіваємося на краще. Обсяги вирощування утримуємо, але до асортименту підходимо гнучко. Колись бралися вирощувати доволі екзотичні (як для українського ринку) види капусти: броколі, цвітну, пекінську, брюсельську, кольрабі. Однак змушені були відмовитися від них через падіння купівельної спроможності споживачів і зосередилися винятково на базовій культурі –– білоголовій капусті.