Точка зору

Людська некомпетентність і недбалість тримають тваринництво у заручниках

Олександр Кохановський
директор підприємства «Спільна мета»

Тваринництво є стратегічно важливим комплексом у загальній структурі сільського господарства України. Впровадження ефективних світових практик вирощування тварин дає можливість фермерам суттєво підвищувати рентабельність виробництва.

Водночас тваринництво є комплексом із досить високим ризиком, один з яких – це інфекційні захворювання тварин. Біобезпека є єдиним способом, здатним захистити агропідприємства від збудників захворювань. А наявність різноманітних дезінфекційних препаратів дозволяє зробити цей процес досить ефективним.

Водночас недбалість чи некомпетентність працівників ферми чи представників контролювальних органів здатна звести комплекс захисних заходів нанівець, завдати суттєві збитки підприємству й поставити під загрозу цілу галузь.

Існує чимало шляхів потрапляння інфекції на свинокомплекс. Серед них – порушення технологій виготовлення кормів і кормових добавок із білковою складовою, недостатній контроль за ввезенням біодобавок з-за кордону; відсутність дієвої системи виявлення шляхів поширення інфекції та неспроможність контролювальних органів локалізувати проблему, тримати ситуацію під контролем.

Слід згадати й про бажання здешевити виробництво шляхом використання обладнання, що було у вжитку. Більшість такого обладнання потрапляє з Польщі, де досить серйозна ситуація з АЧС. Невже це не насторожує фермерів?

До цього переліку варто додати неналежний дезбар’єр для транспорту на підприємствах. На більшості об’єктів, де я побував, це – яма з розчином хлору чи вапна, облаштована просто неба. За таких умов неможливо підтримувати необхідну концентрацію розчину. Крім того, дезінфектанти на основі хлору не завжди діють проти вірусних інфекцій, якою є АЧС.

Проте звідки працівники підприємств можуть дізнатися про дієві дезінфектанти, якщо в Україні не створено бази таких препаратів? Єдиним джерелом інформації для фермерів є продавці препаратів.

Загалом існує багато шляхів потрапляння інфекції на свинокомплекс, і всі вони різні. Але за всіма випадками зараження простежується некомпетентність і безвідповідальність людей, які тим чи іншим чином пов’язані з агрогалуззю. І наявність сучасних дезінфекторів не гарантує підприємству ефективність того чи іншого заходу в боротьбі з інфекцією.

У своїй роботі я постійно наражаюся на відсутність базових знань і небажання щось змінювати. Так, більшість клієнтів не розуміють, як приготувати 0,5%-й робочий розчин із концентрату; не розуміють призначення мобільних дезбар’єрів для коліс автомобілів і експлуатують їх неправильно.

На мою думку, незадовільне фінансування та відсутність лабораторного обладнання аж ніяк не виправдовує некомпетентність працівників держслужб і їхню безвідповідальність у боротьбі з інфекціями. Невігластво людей, які взялися за реформу ветслужби, призвело тільки до погіршення ситуації з наглядом, безконтрольного ввезення обладнання та кормових добавок.

Загалом складається враження, що в галузі тотальний дефіцит людей, які розуміють, що відбувається та як потрібно діяти, аби зменшити ризик зараження нового підприємства. Здебільшого дії мають хаотичний характер, а отже, розраховувати на те, що ситуація під контролем не доводиться.

Найосвіченіша нація у світі? Ні, це не про нас. Час уже прийняти це як факт і врешті почати вивчати світовий досвід із контролю біобезпеки на тваринницьких підприємствах і впроваджувати найкращі практики в себе.