Cтартові добрива: альтернативний погляд
Добрива засвоюються рослинами лише у зволоженому ґрунті. Оптимальні умови живлення для рослин створюються, якщо добрива вносяться в найбільш вологий шар ґрунту – на глибину від 10 до 20 см, тобто в зону розміщення основної маси кореневої системи. Під час закладання добрив легкими і важкими боронами практично всі добрива потрапляють у шар ґрунту 0-5 см. За нестачі вологи вони перебувають у пересихаючому верхньому шарі ґрунту і гірше використовуються рослинами.
У разі закладання добрив культиватором чи дисками 76% їх потрапить у пересихаючий верхній шар ґрунту, 24% – у шар ґрунту 6-12 см. За закладання добрив плугом і плугом з передплужником у верхній шар ґрунту їх потрапляє відповідно 23% і 7%. Інша частина добрив закладається в більш глибокі шари ґрунту і може використовуватися рослинами пізніше.
У разі локального внесення добрива витрачаються економніше. Для отримання однакової прибавки врожаю дозу локального добрива можна зменшити на 25-50% в порівнянні з розкидним. Азотні добрива в амідній (карбамід) і рідкій аміачній формах (безводний аміак), а також фосфорні, калійні та комплексні добрива (що містять NPK) доцільно вносити локально. Сучасні технології точного землеробства дають змогу зробити це з осені, розміщуючи добрива стрічкою нижче глибини загортання насіння.
На сьогодні гранульовані та рідкі стартові добрива через великий ризик опіку молодих корінців рослини вносять одночасно з посівом переважно методом «5 х 5» (5 см вниз і 5 см в сторону). У той же час добрива з низьким сольовим індексом, які не містять баластних солей, вносять безпосередньо в зону висіву насіння, але у відповідних нормах (Р2О5 10-15 кг / га д.р.).
Втім, внесення стартових добрив методом «5 х 5» більш привабливе, ніж у зону висіву насіння через низку причин:
1. За набухання, проростання поживні речовини беруться з насіння (приклад, проростання насіння в чашках Петрі з водою без елементів живлення);
2. Поглинання поживних речовин із ґрунту корінням починається з процесом фотосинтезу, коли пагін вже на поверхні і зелений, а корінь до того моменту опускається на глибину 5 см і глибше;
3. Виключає будь-яку фітотоксичність з боку добрива при проростанні насіння. Не дарма багато компаній із виробництва техніки й агрегатів перейшли на конструювання сівалок з унесенням стартових добрив методом «5 х 5».
Ефект від стартових добрив може нівелюватися через розтягування і затримку посіву через використання припосівного добрива. Як правило, кожну добу запізнення з посівом культур після оптимального строку знижує врожайність на 1%; тобто запізнення на тиждень означає зниження врожайності на 7%, запізнення на два тижні – на 14%, на три тижні – на 21%. У зв’язку з цим потрібно зважувати частку впливу кожного з чинників (стартові добрива або швидкість посіву) на врожайність культур.
Стартові фосфорні добрива можна взагалі не застосовувати, якщо основні фосфорно-калійні добрива були внесені в розкид і закладені в грунт легкими і важкими боронами, культиватором або плугом та плугом з передплужником. При закладенні добрив легкими і важкими боронами практично всі добрива потрапляють в шар грунту 0-5 см, культиватором – 76%, а плугом і плугом з передплужником – відповідно 23% і 7% добрив опиняються у верхньому шарі.
Припосівні добрива доцільно вносити у разі, коли основні фосфорні та калійні добрива були внесені локально стрічково на глибину 15-20 см, оскільки у верхньому посівному шарі фосфору може бути не достатньо для проростання насіння рослин.