Форсмажори вчать керувати ризиками
В умовах карантинних заходів та сильної посухи на Півдні, зокрема, в районах Бесарабії, збитки агровиробників нині даються взнаки по всьому ланцюжку «з лану до порту». Тим часом найслабшій ланці – фермерам, що залишилися без урожаю та грошей, – загрожує ще й проблема втрати статусу платників єдиного податку 4-ї групи (якщо питома вага постачання ними сільськогосподарської продукції становитиме менше 75%).
Водночас положення пп.298.8.4 ПКУ дозволяють невиконання норми 75% через форс-мажор і збереження єдиного податку четвертої групи, якщо про це є рішення обласної ради і в переліку до такого рішення є відповідне підприємство. Тому аграрії, що не зможуть виконати норму частки власного с/г товаровиробництва на рівні 75%, але бажають зберегти на 2021 рік 4-ту групу, зі стандартним пакетом документів (загальна, звітна декларації, розрахунок питомої ваги та відомості по землі) подають до 20 лютого також і відповідне рішення обласної ради.
Якщо ми говоримо про невиконання форвардних контрактів, то, звісно, слід розглядати і розділяти дві ситуації: неможливість виконати контракт через неврожай і бажання вийти з контракту через суттєве підвищення ціни на агропродукцію. Коли йдеться про першу, то зазвичай умови форвардних контрактів містять статті, якими передбачено чіткі дії у разі форс-мажору. Сам факт його наявності є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором, якщо воно спричинене наслідком форс-мажорних обставин (повені, посухи, тайфуну, землетрусу чи іншого стихійного лиха, а також страйку, ембарго, військовий дій, запровадженням військового, надзвичайного стану або інших тимчасових чи постійних заходів, що обмежують умови господарювання та верховенство права в Україні).
Водночас про настання форс-мажорних обставин, можливий термін їх дії та припинення, Сторона, для якої вони настали, сповіщає іншу Сторону негайно (інколи встановлюється строк, наприклад 5 днів). В іншому разі (якщо зробить це несвоєчасно, або взагалі не зробить) – не матиме права посилатися на згадані обставини (деколи це навіть прописують у договорах). Право на одностороннє розірвання договору часом надається, якщо строк дії форс-мажорних обставин є тривалим (наприклад, 30 днів). Наша команда аналізувала десятки форвардних контрактів, але вже на тому етапі, коли постраждалі внаслідок форс-мажору вже пропустили обумовлений договором строк, коли мали заявити про це.
Що ж до відповідальності за такими договорами, то її визначають у формі пені та штрафу. Інколи надається право покупцю на відмову від прийняття простроченого товару або розірвання договору. Здебільшого – за прострочення поставки товару постачальник зобов’язується сплатити:
- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної базової вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого товару;
- у разі прострочення поставки понад 5 робочих днів, окрім пені, сплачує штраф – 30% від розміру здійсненої покупцем передоплати.
Покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку, якщо постачальник прострочив доставку товару для зберігання на зерновий склад в обумовлені строки; або поставку для передачі у власність в обумовлені строки.
Якщо постачальник не в змозі виконати контракт, то трейдер здебільшого очікує на «wosh out», оскільки продукція за цим контрактом здебільшого уже перепродана. Очевидно, що в кожному окремому випадку сторони керуються конкретними контрактом та домовленостями. Ще складішою є ситуація, коли договір поставки (за яким кошти сплачено) існує лише в електронній системі, або ж не було отримано всі підтверджувальні документи (приміром, відсутнє рішення загальних зборів про надання згоди на укладення значного правочину, відсутнє наступне схвалення такого правочину).
У неврожайний рік, звісно, всі процедури та умови контрактів детально вивчають, адже штрафні санкції дуже суттєві. Втім, принагідно спадає на думку теза про управління ризиками та страхування майбутнього врожаю: як показують останні роки, це тепер сувора необхідність.