Факти не на нашу користь
Земельні ресурси України нині становлять понад 32 млн гектарів орних земель. Це майже в 1,7 раза перевищує площу орних земель другої за обсягом експорту продовольства у світі країни — Франції. За обсягом експорту продовольства й сільськогосподарської продукції Франція поступається тільки такому гіганту, як США.
Наша країна сьогодні теж є помітним виробником агарної продукції на світовому ринку. Проте, враховуючи наш земельний потенціал, роль України в загальних обсягах і вартості таких товарів є доволі скромною.
Однак варто повернутися від ринкових питань до проблем рідної землі.
Ще за часів стародавньої Греції відомий філософ Геракліт стверджував, що в одну річку неможливо зайти двічі. Це вже буде інша річка й інший філософ. Можливо, на рівні філософії таке твердження коректно. Проте дозвольте порівняти з орними землями. Прагматичне запитання до читача: скільки років конкретна територія має формувати на своїх полях урожай для людини? Правильна відповідь залежить саме від людини, а не від орної землі.
Ну, а що бажає людина, яка розорала територію й перетворила її на орні землі? Вона бажає, щоб орна земля була багатою, родючою та щедрою — і для неї, і для її далеких нащадків. Мабуть, це справедливо. Адже і ми самі, і люди, що житимуть на землі через тисячі років після нас, матимуть потребу в хлібі й до хліба.
Чи здатна земля бути саме такою, якою ми бажаємо її бачити? Здатна. Наша країна щедро наділена багатими землями. Більша частина площ орних земель у нас — це чорноземи. У кого є кращі землі у Європі? Проте це тільки потенціал.
Інша частина проблеми: довговічність і здоров’я орних земель, їх визначаємо вже ми самі. Тобто не так ми, як вплив нашої господарської діяльності на орних землях. На перший погляд, а що може змінитися на полях, де ми кожного року вирощуємо врожай? Поле залишається таким самим за розмірами — за показниками площі змін немає. Всі інші параметри орних земель є змінними показниками. Особливо на схилах. На жаль, наші орні землі у своїй переважній більшості площ розміщені саме на невеликих схилах різної експозиції. Не так багато орних земель, що рівні як стіл і практично не мають ухилу й руху води по їхній поверхні. Будь-який схил — це вже потенційна загроза водної або вітрової ерозії орного шару. Будуть такі процеси руйнування активними чи ні — залежить саме від діяльності людини.
Для забезпечення високого рівня родючості та здоров’я орного шару ґрунту необхідно обов’язково дотримуватися відповідних умов: оптимального рівня розораності території, надійного контролювання всіх форм ерозійних процесів, балансу гумусу й мінерального живлення в процесі вирощування посівів, раціонального зволоження орного шару в теплий період року, збереження агрономічно цінної структури орного шару, підтримання показників рН, близьких до нейтральних, і сприятливих параметрів щільності.
Якщо в процесі використання орних земель ми дотримуємося таких умов роботи, то орні землі не обмежені у своїй здатності забезпечувати формування врожаю сільськогосподарських посівів протягом багатьох тисячоліть. Як каже народна мудрість: хто дбає — той і має. Тобто на відміну від кожного з нас, що маємо свій початок і закінчення життя, орні землі здатні бути постійним багатством народу, що їх обробляє і дбає про їх благополуччя. За таких умов використання вони здатні будуть постійно та щедро приносити йому все необхідне для життя й процвітання.
Тобто довголіття і здоров’я орних земель безпосередньо залежить від нашого дбайливого ставлення до такого основного та незамінного засобу виробництва продовольства.