Елеватори не будуть працювати собі в збиток
Коли ми починали сушити кукурудзу, ціна газу становила 14 тис. грн за тисячу кубометрів, а коли закінчували –77 тис. грн. Такою динамікою цін сьогодні всі шоковані. А кукурудза у багатьох і досі в полі стоїть. Тож цьогоріч ми не надавали іншим фермерам послуг із сушіння та зберігання зерна, як у минулі роки. І хоча ми вже завершили доробку зерна й вимкнули сушарки, втім, уже нині слід робити висновки на наступний сезон: якою буде ситуація з газом, чи матимемо мінеральні добрива, та й узагалі – як посіємо і що зберемо…
Наприкінці кожного року ми замовляємо газ на наступні 12 місяців із приблизно точними показниками використання, а потім коригуємо їх що три місяці. На початку місяця коригуємо кожні 10 днів, збільшуючи або зменшуючи обсяги. Проте, якщо зробили замовлення й не використали газ, все одно повинні за нього заплатити: ніхто не зважає на погодні умови чи будь-які інші причини. Оскільки в листопаді ми не встигли висушити всю кукурудзу, на грудень, як і в попередні роки, замовили 20 тис. кубометрів газу. Втім, із 4 по 22 грудня йшли дощі, тому ми платили за той газ, який замовляли, але не використовували. Тобто ми контрактуємо обсяги, але не ціну.
Максимальний рівень ціни на газ, аби не бути збитковими, має бути 14-18 тис. грн за тисячу кубометрів – аж ніяк не 77 тис. грн.
Як відомо з новин, чимало переробних підприємств мають намір згортати виробництво через високі ціни на газ. Звісно, й елеватори не будуть працювати собі в збиток. Якщо ціни на газ і надалі будуть такими високими, агропідприємства, що мають власні зберігальні потужності, сушитимуть лише власне зерно. А в крайньому разі – залишатимуть кукурудзу зимувати в полі. Але таке зерно – тільки для власних потреб господарства. У нас, зокрема, практично все йде на корми (вирощуємо і ВРХ, і свиней).
Ми прораховували переведення сушарок на альтернативу – пелети та солому. Але для нас це не варіант, бо після збирання ранньозернових солому тюкуємо й майже в повному обсязі використовуємо для ВРХ, а закуповувати її й використовувати, як альтернативу природньому газу, економічно невигідно. Одна надія, що у наступному році ціна на газ знизиться до розумних меж.
У нас в обробітку 4,5 тис. га землі: під озимим ячменем – близько 400 га, під озимою пшеницею – близько 700 га. Соняшник сіємо і звичайний, і гібридний (близько 350-400 га). А під кукурудзою – близько 2-2,5 тис. га.
Ранні зернові ми не сушили – вони сухі, ми їх віяли й складували. Втім, кукурудза цьогоріч була і з 26% вологості. На зняття тонновідсотка, як ми порахували після відключення сушарки (27 грудня), йшло 0,9 кубометрів газу. Це досить непоганий результат, та й сушарка у нас економна (а от перехід на альтернативне паливо для неї буде затратним і нам не рекомендують цього робити). Нехай там як, зупинятися ми не думаємо, навпаки, рухаємося вперед. Цьогоріч доставили ще один силос на 5 тис. тонн, збудували комбікормовий завод із загальною місткістю силосів на 1550 тонн. Будуємо новий корівник на 560 голів ВРХ, хоча вже маємо один. Нарощуємо молочну та м’ясну переробку. Також маємо власний млин, виробляємо крупи, печемо хліб. Самі й реалізуємо продукцію: в нас 28 магазинів (у Києві, Полтаві, Миргороді, Лубнах, Лохвиці) і ще 2 відкриваємо.
Наші потужності працюють на електриці, а хлібопекарня – на дровах. Щоб оптимізувати витрати на енергетичну складову, цьогоріч установили сонячні панелі на 3 тис. кВт – і цього виявилося цілком достатньо для виробництва. Інвестиція ще й окупається. Наступного року маємо намір ще акумулювати ще більше сонячної енергії, а також у планах будівництво заводу з виробництва біогазу.