Головне:
Точка зору

Експорт у ЄС — це можливо !

Вадим Арістов
експерт

Як на мене, альтернативи просто не існує. Європейський Союз — це 500 мільйонів платоспроможних споживачів.

 

Протягом року я працював у проекті, метою якого був вихід на ринок ЄС із українською продукцією. Йдеться про курячі напівфабрикати виробництва МХП. Під це завдання було створено компанію у Словаччині та забезпечено їй повну операційну компетентність — офіс, склад, персонал, зв’язок, сайт, ліцензії. А далі почали торгувати, здійснивши імпорт «поза квотами». Стартували продажі у Словаччині, Угорщині, Польщі. Паралельно й одночасно здійснювали пошук клієнтів. Це була систематична, методична й наполеглива робота.

 

Важливий момент: реалізували продукцію як європейська компанія. Чому так, мабуть, нема сенсу пояснювати детально. Скажу тільки, що, помістивши товар на склад у Братиславі, ми різко зменшили відчуття ризикованості для наших потенційних клієнтів. Усім відомо, що для європейського споживача Україна — це «за кордоном». Відповідно, до її продукції — дуже серйозні вимоги. Вони, по правді кажучи, висуваються до багатьох країн на кшталт нашої. Якщо, наприклад, ідеться про продукцію тваринного походження — це питання щодо належного утримання та здоров’я тварин, а також безпеки продуктів харчування. Ветеринарна та санітарно-епідеміологічна служби, що курують ці питання, у Європі об’єднані в одну, вже й у нас так само. Проте це дві групи питань. Зрозуміло, що ЄС як дуже зрілий, структурований і організований ринок давно звертає увагу на ці питання, прагнучи максимально захистити права споживача. Отож планка вимог до тих країн, які не входять до складу об’єднаної Європи, дуже висока. Тому й товари, що виробляються за межами ЄС та всередині, сприймаються цілком по-різному.

 

Власне, справа не лише і не так в митному очищенні, як у ветеринарному контролі, який для продуктів тваринного походження здійснюється під час першого перетину кордону ЄС незалежно від країни ввезення. Ця процедура нескладна, якщо її правильно робити. Однак вона вимагає дуже ретельного виконання низки вимог. Наприклад, оформити попередній ввізний ветеринарний сертифікат на партію товару, що завозиться. Змінюються періодично види та форми сертифікатів, які запроваджує Європейська Комісія, і це спричиняє затримки продукції на пункті первинного контро лю. Нам вдалося всього цього уникнути, бо ми все робили правильно, відповідно до вимог. Інше питання — проблемою було зрозуміти, як саме це має бути. Чимало кроків ми робили вперше, утім, усе вдалося! Ба більше, на підставі цього досвіду я можу зробити певні узагальнення та висновки.

 

Якщо коротко, то експорт якісної агропродукції у ЄС — це цілком можливо. Незважаючи на те, що європейський ринок — дуже конкурентна, структурована та щільна система. До цього, звісно, треба бути готовим: організаційно, ресурсно, світоглядно. Ось, скажімо, англійська мова вже аж ніяк не іноземна. В нашому офісі у Словаччині троє співробітників могли спілкуватися шістьма мовами, не враховуючи української, російської, англійської. Крім цього, є ціла низка засторог, про які варто пам’ятати, вибудовуючи бізнес. Передусім слід уникати некоректної чи асиметричної інформації. Не можна замість одного сертифіката «підсунути» згодом інший або ж «порішати» питання. Загалом треба дуже чітко розуміти, чи потрібно тобі взагалі виходити зі своїм товаром на європейський ринок. Це ресурсновартісно! Операційні витрати щомісяця становитимуть тисячі або десятки тисяч євро — залежно від країни. Тут не вдасться швидко й багато заробити.

 

Словаччину я вважаю оптимальною країною для входу на ринок ЄС. Особливо, якщо йдеться про імпорт чи експорт продукції тваринного походження. А критеріями успішності однозначно є здоровий глузд й адекватність.

 

 

Журнали