Джерсеї – спокійні, акуратні й вигідні корови, які дають якісне молоко

В Україні господарства, які вирощують корів джерсейської породи, можна перелічити на пальцях однієї руки.

Понад 2,5 роки тому ми завезли 256 голів джерсейської породи з Данії. Нині, після активної експлуатації, їх залишилося 217. На мою думку, показник збереженості вельми красномовний.

Ми відразу наростили потужний ремонтний потенціал, бо в результаті 80% розтелу тварин отримали теличок. До речі, отелення безпроблемне.

Це змотивувало нас до будівництва нової, більшої ферми потужністю до 800 голів. Було додатково закуплено до 400 голів нетелей, збудована доїльна зала.

Запліднення сексованою спермою джерсейських корів становить 48% з першого разу. І це – один із топових показників. А зважаючи на те, що 80% стада корів другої-третьої лактації вдруге тільне від сексованої сперми, то ми очікуємо на стрімке збільшення поголів’я.

Через високі вимоги джерсеїв до свіжого повітря ми практикуємо холодний тип утримання протягом усього року. У вольєрах у них під ногами набагато чистіше, ніж у голштинів, – це акуратніша, тендітніша худоба. Вони воліють комфорту. Щасливі тварини випромінюють інтелект, швидко навчаються, адаптуються. Також джерсеям подобається спокій. Треба визнати, що за стресостійкістю ця порода програє іншим.

У джерсейських корів і телят дуже високий метаболізм – така специфіка породи. Після народження насамперед треба зігріти теля. Потім до п’яти днів під лампою за температури нижче 15 ℃. Після отелення тварина, споживаючи величезну кількість білку та жиру, випиваючи до 6 л материнського молока за три випоювання з середнім жиром 6% і білком 4,2%, намагається стабілізувати температурний баланс. А двомісячне теля вже не боїться практично нічого, але вимагає потужної висококонцентратної годівлі. 

Наведу важливі показники з досвіду використання джерсейської породи.

– Витрати кормів на 1 кг залікового молока, відповідно, гною – до 30% менше. Навіть води доросла джерсейка на піці спеки споживає 30-40 л.

– Площа стійломісця на 20% менше, гнойові проходи також менші. Отже, відсоток корів, яких ми поставимо на квадратний метр, буде значно більшим. А витрати на будівництво нижчі на 25%.

Зокрема, на наших фермах ми реконструювали під джерсеїв старі хліви. Навіть приміщення завширшки 11-12 м можна обладнати під 2 ряди і дати на кормовий стіл 3,7 м. Ці корови влізуть у будь-який хлів, де голштин навіть не розвернеться.

– Витрати на оновлення стада наполовину менші. Джерсеї справді плодяться: за 2-3 роки доведеться аналізувати, куди їх подіти. Тобто витрати на оновлення стада перекривають не лише невеликий ремонт, а й забезпечують величезний відсоток нетелей, яких у подальшому можна реалізувати. На світових ринках та в Європі нетелі джерсейської породи мають стабільний попит.

– Витрати на ветеринарне обслуговування джерсейських корів дозволяють заощадити до 40%. Але є нюанс: вони – найвибагливіші з усіх корів до систем захисту. Тому протоколів вакцинації необхідно дотримуватися залізно – це мінімізує втрати поголів’я через мастити, пневмонії тощо. На жаль, джерсеї, на відміну від голштинів, не пробачають помилок ветеринарам. Потрібно оперативно працювати з наданням невідкладної ветеринарної допомоги. Причина – знову ж таки у високому метаболізмі корів. Так, наші ветеринари навчилися надавати невідкладну допомогу джерсеям, і ставити їх на ноги за 4-6 годин.

Я б радив «освоювати» джерсеїв господарствам, які мають дуже високу виробничу культуру, або тим, які починають бізнес із чистого листка і ще не напрацювали ніякої виробничої культури – тоді достатньо чітко слідувати протоколам. На жаль, досвід, отриманий із сименталом та українською чорно-рябою породою, швидше заважає, ніж допомагає в роботі з джерсеями.

– Реалізація генетичних ресурсів дозволяє заробляти на 30% більше. Найпотужніше генетика цієї породи представлена у трьох країнах: Данії, Великій Британії (Шотландії) та США.

– Логістичні витрати на молоко менші на 50%.

За будівництва тваринницьких приміщень для джерсейскої породи варто враховувати особливості її характеру. Так, тварини легко ставляться до скупченості: вони контактні, персоналізовані, спочатку обережні, а як звикають до людини, стають як пси. Єдина їхня потреба – кубатура повітря, яка має бути максимальною, та кратність повітрообміну. Високі концентрації аміаку та сірководню провокують у них респіраторні захворювання.

Данці, до прикладу, ущільнили корівники для джерсеїв: прибрали дельта-скрепери, які є причиною травматизму, зробили щось подібне до щілинної підлоги свинарників, але з гумовим напиленням.

Джерсейські корови дуже дешеві у вирощуванні. Запліднювати їх можна з 12 місяців. Данці й американці експериментують уже і в 11 місяців, але забезпечивши потужну годівлю й випасний спосіб утримання (дуже ефективний для розвитку цих тварин, особливо на культурних данських пасовищах). Та, на жаль, на наших порослих чагарниками пасовищах джерсейські корови травмують вим’я, бо вони – невисокого зросту. Тому в українських реаліях краще показало себе безвипасне утримання.

А так проблем із вименем у джерсеїв практично немає. Це генетична особливість. Вим’я розташовано класично, дуже добре поставлені ноги, причому задні специфічно, але це нормально. Правда, ратиці потребують частішого догляду, бо швидше відростають.

У джерсеїв потужна підшлункова, печінка, але запхати в них той об’єм корму, як у голштинів, неможливо. Вони спокійно переносять висококонцентрантний тип раціону – до 57% від кількості сухої речовини.

Так, за 2022 рік ми отримали близько 12 тонн залікового молока на джерсейську корову. У середньому показник жиру протягом року зростав із 5,6% до 6,5%, а перед запуском і до 6,8%.

До того ж молоко джерсеїв технологічне: в ньому високий сухий залишок після відбирання масла. Отже, енергетичні затрати й викиди у довкілля під час сушіння молока також пропорційно знижуються.

Тому я вважаю, що за швидкого відтворення, за відсутності проблем зі здоров’ям, інтенсивній конверсії корму, мінімізації викидів у довкілля джерсейська порода є рішенням для збільшення виробництва молока та оптимізації переробки.