Дощування VS «крапля». У що інвестувати?

На сьогодні в «Альфа-Агро» функціонують дві системи зрошення  – і дощування, і крапельне. Останнє ми використовуємо лише на тих площах, де неможливо поставити систему дощування, наприклад, через нерівний ландшафт. Має значення у виборі системи зрошення і культура, для якої воно призначене. Наприклад, дощування не підходить для вирощування овочів, адже спричиняє виникнення багатьох хвороб. Для цих цілей найкраще обрати наземний крапельний полив, тоді як підземний підійде для рослин із глибокою кореневою системою.

Серед переваг крапельного зрошення – можливість поливу малими нормами, що істотно скорочує витрати води. Таким видом зрошення легше дотримуватися постійної відносної вологості грунту 65%, адже все, що вище або нижче, – не на користь рослині. Воно більш економне і не потребує ретельного планування поливу, не утворює поверхневий стік і дає можливість проведення сільгоспробіт під час зрошення. Це дуже великий плюс, адже буває таке, що з’явився якийсь шкідник і терміново потрібно обробити угіддя. Тоді ми зменшуємо тиск у системі – і трактор без проблем обробляє поле.

Крапельним зрошенням також можна з точністю подати добрива в кореневмісний шар грунту, що дає більш однорідний урожай по всьому полю. Якщо це овочі, то вони мають гарний товарний вигляд, якщо зернові чи зернобобові – отримується велика схожість насіння і рівномірні сходи.

Разом із тим у цій системі є істотний недолік – це великі затрати ручної праці: одна людина на 20 га землі. Система потребує постійного обслуговування і нагляду, адже часом рветься стрічка і її потрібно ремонтувати, а також слідкувати, щоб не забивалися фільтри. Тобто ця система менш автоматизована, ніж дощування.

Свого часу ми інвестували в повністю автоматизовані дощувальні машини, де завдання оператора – лише натиснути кнопку запуску і задати необхідну норму поливу, після чого така машина проходить від початку й до кінця поля з однаковим показником. Людина може помилятися, а сучасні технології позбавлені головної вади – впливу людини на процес.

Якось був випадок, коли я поставив завдання інженеру-гідротехніку полити ділянку з нормою 300 м3 на гектар і за допомогою GPS проконтролював процес поливу. Я побачив, що частину ділянки він пройшов, як треба, далі задрімав і дав полю 450-500 м3, потім, щоб вписатися в норму, додав машині швидкості і вилив усього 150 м3, тоді як ті 300 м3 я брав не зі стелі, а з потреб рослини, бо якщо їй дати більше, вона почне гнити, менше – засохне. Тому складно навіть порахувати збитки через таку халатність.

Натомість користуючись сучасними дощувальними машинами, виключно керівник бере на себе відповідальність правильно поставити задачу. І лише комп’ютер може виконати її максимально точно, а це – запорука більшого врожаю. Перевага системи дощування ще й у тому, що і насосною станцією, і дощувальними машинами тут керує лише один оператор, обслуговуючи приблизно 1000 га.

Серед інших переваг цього типу зрошення – простота в експлуатації, невисокі первинні інвестиції, можливість внесення добрив і ЗЗР. Ми плануємо в перспективі вносити інсектициди і гербіциди за допомогою дощувальної техніки, яка, крім усього, дає також можливість регулювати вологість повітря. Дуже часто культури отримують стреси через те, що земля волога, а відносна вологість повітря надто низька. Дошкуляють також суховійні вітри, що негативно впливає на врожайність культур, особливо що стосується кукурудзи та ще більшою мірою – сої.

Сою ми щороку сіємо на площі приблизно 700 га, що зрошується системою дощування, і у випадку саме цієї культури це дає кращий економічний ефект, адже соя, крім зволоженого грунту, потребує ще й високої вологості повітря, чого не може забезпечити крапельне зрошення.

Разом з тим і система дощування має свої недоліки. Її неможливо встановити, якщо поле горбисте або паї знаходяться не поряд один з одним. Система дощування не дає можливості поливати за сильного вітру і неекономно використовує воду. Наприклад, в «Альфа-Агро» кукурудзу в посушливий рік поливають 7-8 разів. Середня норма кожного поливу – приблизно 450-500 м3. При цьому за високої температури повітря великий відсоток води випаровується, залежно від величини краплі.

Крім того, цей вид зрошення підвищує ризик виникнення хвороб і вимагає вищої робочої напруги в системі: якщо для крапельного зрошення достатньо двох атмосфер, то для дощувальних машин нового зразка – 4-5, а для старих – до 8 атмосфер.