Для томатів у цьому сезоні головною проблемою стала тута абсолюта, для огірків – низька ціна
У Кам’янці-Дніпровській я маю шість теплиць площею 5 соток кожна. Вирощую огірки й томати. Овочевий сезон у мене триває з початку лютого до середини грудня. Збираю два врожаї: навесні та восени.
Вдалим 2020 рік для тепличників назвати вкрай важко, хоча зовсім поганим я його теж не вважаю. Старт сезону в березні для огірків був звичайним. Мали непоганий урожай і стандартну для такого часу ціну –– 30–40 грн/кг. Але у квітні, коли розпочався жорсткий карантин, ціна впала до 8 грн/кг, і навіть за такою мізерною ціною збути продукцію було майже неможливо. Звісно, що у квітні овочівники зазнали збитків, бо не могли реалізувати продукцію.
Але вже у травні торгівля пожвавилася, і ситуація з продажем огірків стабілізувалася. Причому непогана ціна на огірки трималася до середини липня.
Як правило, влітку ціна на огірки опускається до 2 грн/кг, але цього року в червні й на початку липня гуртовики скуповували в нас огірки по 15 грн/кг. Якщо зазвичай огудиння я вириваю в середині червня і починаю готувати теплиці до осіннього сезону, то цього року продовжив вегетацію огірків до середини липня.
Осінній період був теж неоднозначним через доволі низьку ціну на старті.
Завдяки теплій погоді врожайність огірків була доволі високою, що спровокувало значну конкуренцію на ринку, тож ціна на плоди стрімко впала.
З кінця серпня до середини жовтня огірки вартували на гуртовому ринку приблизно 4 грн/кг. Фактично, я був змушений продавати врожай нижче за собівартість продукції.
І тільки з середини жовтня ціни трохи стабілізувалися. Але така ситуація з ціноутворенням мала місце не вперше, бо в нас уже доволі часто буває аномально тепла осінь. Поки що за підсумками осіннього виторгу виходжу на нуль, але остаточні підіб’ємо підсумки після закінчення сезону.
З реалізацією томатів навесні узагалі проблем не було, бо пік їхнього плодоношення починається трохи пізніше порівняно з огірками, приблизно в травні.
Тож ми без особливих втрат пережили карантин. На осінь томати я не висаджую, оскільки їх сильно ушкоджує в цей період південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.).
Знешкодити цього маленького метелика вкрай важко, бо він стійкий до наявних інсектицидів. Але через те, що шкідник теплолюбний і для свого розвитку потребує довгого сонячного дня, весняний урожай томатів встигає визріти до початку піку його активності.
Але влітку та на початку осені через Tuta absoluta у нас взагалі немає сенсу висаджувати томати. Відповідно, у весняний сезон у мене половина теплиць зайнята під огірками, половина – під томатами. Восени вирощую тільки огірки.
У жовтні-листопаді огірки не підсіваю, бо вирощування зимових огірків – затратна справа. У них надвисока собівартість, адже треба не тільки опалювати теплиці, але й досвічувати огірки, адже ця культура потребує 14-годинного світлового дня. Тож у грудні-січні теплиці в мене відпочивають, я їх готую до наступного сезону.
У мене невеликі обсяги продукції, з ними я не можу укласти договір із торговельними мережами. В основному огірки реалізую на гуртовому ринку «Водяна Січ». Він розташований біля села Водяне, за десять кілометрів від Кам’янки-Дніпровської. Це великий майданчик серед степу, куди везуть свою продукцію фермери зі всього району. Нашу продукцію скуповують гуртовики зі всієї України й нею торгують майже в усіх торговельних мережах та на ринках країни.