Чи небезпечна для корів кукурудза, уражена сажкою

Виробників молока хвилює питання, наскільки шкідливо використання в годівлі молочної худоби ураженого пухирчастою сажкою зерна кукурудзи чи кукурудзяного силосу.

До поширення пухирчастої сажки (Ustilago maydis) на посівах зернової і силосної кукурудзи у низці регіонів України можуть призвести високі температури повітря у поєднанні з підвищеною вологістю.

Відразу зазначу, що поки немає наукових даних, які б доводили токсичність пухирчастої сажки для великої рогатої худоби.

Переконатися в безпечності сажки нам вдалося ще в 2016 році в одному з господарств України, яке було вимушене заготовити близько 3 тис. тонн кукурудзяного силосу з високим ступенем ураження пухирчастою сажкою. В результаті отримали чорний, мов сажа, силос, який не те що згодовувати коровам, а й у руки взяти було неприємно.

Наша перша думка була, що цей силос дуже небезпечний і геть переповнений усіма можливими токсинами. Тому для надійності зразок відправили на дослідження вмісту мікотоксинів та загальну поживність до американської лабораторії.

Дослідження на 7 видів мікотоксинів (Aflatoxin B1, Aflatoxin B2, Aflatoxin G1, Aflatoxin G2, Vomitoxin, Zearalenone, T2 toxin) виявило відносно невелику кількість лише вомітоксину – 0,7 мг/кг. Цей мікотоксин – один із найнебезпечніших для тварин у цілому, та молочна худоба менш чутлива до нього.

Сучасні загальноприйняті рекомендації рекомендують не допускати в сухій речовині (СР) раціону для молочної худоби понад 5 мг/кг вомітоксину. Навіть якщо виходити з рекомендованих деякими дослідниками суворіших обмежень (1,5 мг/кг), то виявлені 0,7 мг/кг абсолютно не проблема.

У раціоні, розрахованому на 22 кг СР було 10 кг СР цього силосу, тобто вомітоксинове навантаження з розрахунку на 1 кг СР було лише 0,3 мг/кг (0,7 х 10 / 22). Тому уражений сажкою кукрудзяний силос за вмістом мікотоксинів можна було вважати безпечним, і не було необхідності вводити в раціон спеціалізовані сорбенти.

Щодо загальної поживності кукурудзяного силосу, то результати дослідження не виявили чогось екстраординарного (див. таблицю).

Оскільки сажка, що паразитує на рослині, активно споживає найбільш високопоживні та легкодоступні нутрієнти, цілком логічно було б очікувати зниженого вмісту крохмалю, низької перетравності НДК та високого вмісту неперетравної НДК (образно кажучи, тирси) в силосі з високим ступенем ураження сажкою, що ми в принципі й отримали. За індексом ферментованих у рубці вуглеводів силос був далеко не «ракетним паливом» для мікрофлори рубця (гарний силос починається зі значення індексу 3,5).

Показники ферментації (за величиною рН, вмістом кислот) були оптимальними, хоча ураження силосної кукурудзи сажкою може погіршити ферментацію через знижений вміст цукру в масі. Тому в цій ситуації варто перестрахуватися і застосовувати при силосуванні спеціалізований силосний консервант для прискорення ферментації.

Певне перевищення норм вмісту аміаку та КДК-зв’язаного нерозчинного сирого протеїну є ознаками надмірних термічних процесів під час силосування. Але це, швидше за все, було пов’язано з менеджментом, аніж із сажкою (підвищений вміст сирої золи та недостатньо щільне трамбування маси).

Отже, лабораторні дослідження розвіяли наші сумніви щодо безпечності силосу і корови в подальшому це повністю підтвердили. Згодовування ураженого сажкою силосу абсолютно не загострило проблем із здоров’ям тварин. Ба більше, під час згодовування чорного силосу нам вдавалося стабільно тримати досить високу молочну продуктивність: 35-36 кг молока на дійну корову з вмістом жиру 3,6% та вмістом білку 3,3%.

Ми не побачили негативного впливу сажки на споживання сухої речовини, хоча є думка, що спори можуть подразнювати носові ходи худоби та знижувати споживання.

Можна зробити висновок, що уражений сажкою кукурудзяний силос нешкідливий для корів. До того ж, як стверджують деякі дослідники, в кукурудзі, ураженій сажкою, – підвищений рівень протеїну, зокрема лізину, як порівняти з нормальною кукурудзою.

Ми не впевнені, що в нашому випадку грибкова біомаса сажки позитивно вплинула на молочну продуктивність корів. При цьому досить цікаво, що в багатьох регіонах Мексики здавна цінують смакові якості сажки – вона є основою локального делікатесу huitlacoche. З часів ацтеків сажку цінували навіть вище м’яса, а зараз її часто називають мексиканським трюфелем. Консервована кукурудза, уражена сажкою, там вдвічі дорожча за нормальну.   

І хоча мексиканський досвід доводить, що сажка не токсична навіть для людей, все ж таки варто уникати ураження нею кукурудзи і виконувати всі агротехнічні прийоми для зменшення ризику прояву цього грибкового захворювання рослин: дотримання сівозміни, добір здорового насіннєвого матеріалу, оптимальні строки сівби, очищення поля від післязбиральних решток тощо. Все ж таки сажка може забрати до 40% врожаю зерна кукурудзи і, відповідно, знизити вихід силосної маси з гектара. А крім того, як свідчить наш досвід, погіршити поживну цінність силосу через зменшення в ньому вмісту крохмалю та перетравної НДК.