Точка зору

Чому я не купую добрива завчасно

В'ячеслав Уханов
власник СФГ «Лан» (Одеська обл.)

Я господарюю на півдні Одеської області, у зоні ризикованого землеробства із частими посухами. Саме тому ніколи не купую добрива завчасно, наскільки б вони не дорожчали. Річ у тім, що навіть навесні у нас досить часто обмежений рівень вологи в ґрунті. Якщо за таких умов під культури внести добрива, це може призвести до загибелі посівів.

Нині погодні умови для перезимівлі озимих у нашому регіоні складаються сприятливі. У нас не було сильних морозів (найнижче стовпчики термометрів опускалися до -12-13°C), а температура ґрунту на глибині 10 см становить +2°C.  Льодяна кірка на посівах не утворювалась. Тож нині озимим нічого не загрожує.

Втім, вологозабезпеченість метрового шару ґрунту станом на сьогодні, 24 січня, становить 103 мм. І навіть ці незначні запаси вологи поступово вимерзають. А для нормального врожаю в цей період має бути щонайменше 160-180 мм, залежно від типу ґрунту.

Так, у грудні на Одещині випало всього 40 мм опадів, а в січні – 14 мм.  І якщо в січні-лютому не буде опадів, ситуація з вологозабезпеченням навесні може стати критичною. Відтак, я не бачу сенсу купувати добрива наперед, адже вони мені можуть не знадобитися: якщо вологи в ґрунті буде недостатньо, шкоди від них буде більше, аніж користі.

Річ у тім, що після додавання добрива кількість клітинного соку в рослинах зменшується. А якщо концентрація води в рослині менша, ніж у ґрунті, це спричиняє зворотний осмос, що забирає й без того дефіцитну вологу. В результаті рослина гине.

Така ситуація була в нашому регіоні у 2020 році. Коли сусіди вже підживлювали озимі, я виміряв рівень вологи в метровому шарі ґрунту – він становив 60 мм. Тож вирішив узагалі не внисити КАС. У результаті в сусідів озимі загинули, а в мене посіви стояли зелені.

Я розумію, що восени вартість добрив була набагато нижчою, та все ж я обираю краще переплатити і бути впевненим, що від них буде користь, аніж викинути гроші на вітер в погоні за економією. А на сьогодні придбати 10 тонн добрив – це віддати 280 тис. грн.

Інша ситуація з ЗЗР та насінням. Обсяги їх застосування можна спрогнозувати, тож ці позиції вже придбані. ЗЗР я встиг закупити в повному обсязі з тих запасів, що їх постачальник мав у наявності на складах. Нині, наскільки мені відомо, ситуація з поставками гірша, бо навіть вітчизняні виробники частково залежні від китайських діючих речовин.