Одним із найефективніших способів підвищення врожайності й поліпшення якості кавунів є внесення добрив. Завдяки збалансованому живленню виробники отримують від 40 до 50% приросту врожаю.
Особливості живлення
Розрізняють повітряне і кореневе живлення рослин. Повітряне живлення забезпечує насичення рослин діоксидом вуглецю в процесі фотосинтезу. Результатом фотосинтезу є утворення 90–95% сухої маси рослини. Показником продуктивності посівів є коефіцієнт використання рослинами фотосинтетично-активної радіації (ФАР) у виробничих умовах. Для баштанних культур він становить 0,7–1,7%. Вуглець рослини засвоюють здебільшого з атмосфери, кисень та водень — з води, зольні поживні речовини та азот надходять із ґрунту.
Спочатку вегетативна маса в кавунів розвивається повільно, оскільки в цей період інтенсивно формується коренева система. Через 20–30 днів після появи сходів за сприятливих умов утворюються бічні пагони та починається цвітіння рослин. Приріст усіх пагонів на рослині в цей період сягає 2 м за добу.
Надходження в рослини мінеральних сполук відбувається через коріння. Процес кореневого живлення залежить від доступності поживних речовин, водно-повітряного та температурного режимів, реакції ґрунтового розчину, біологічних особливостей рослин тощо.
Коренева система складається з короткого головного кореня, який проникає в ґрунт на глибину до 1 м. Від нього відходять понад 15 бічних, які розгалужуються на більш тонкі. В орному шарі на глибині 15–30 см розростається сильна коренева система до 5 м від головного кореня. Коренева система кавунів стрижнева, за рахунок великої всмоктувальної сили корені використовують вологу, коли її в ґрунті до 5%. Це явище підтверджує високу посухостійкість рослин.
Органічні добрива
Велику роль в удобренні кавунів відіграють органічні добрива. Під зяблеву оранку вносять 15–30 т/га гною. Зелені добрива (сидерати) слід застосовувати на бідних ґрунтах. Для цього використовують гірчицю, горох, боби, овес, жито, ріпак тощо. Перед настанням осінніх заморозків зелені добрива скошують і заорюють. За своєю дією вони рівноцінні гною. Особливо ефективним їх використання є на легких ґрунтах.
Мінеральні добрива
Баштанні культури позитивно реагують на застосування мінеральних добрив. Доведено, що рослини кавунів найбільше споживають калію, дещо менше — азоту і найменше — фосфору. У середньому 10 т плодів виносять 15,7–17 кг азоту, 5,4–5,5 кг фосфору і 25,3–26 кг калію, з повним внесенням мінеральних добрив — 17,8–23,6 кг азоту, 6,2–6,6 кг фосфору і 37,7–41,8 кг калію. За недостатньої кількості внесених мінеральних добрив знижується врожайність та погіршується якість плодів.
Азот
У житті рослин азот має надзвичайне фізіологічне значення. Азот — обов’язковий компонент усіх білкових речовин, хлорофілу і багатьох інших органічних сполук у складі рослинних клітин. Він сприяє росту листків і пагонів, але підвищені дози можуть спричинити надмірний ріст рослин, затримку плодоутворення, погіршення якості плодів і накопичення в них нітратів та нітритів.
На нейтральних і лужних ґрунтах для синтезу амінокислот і білків рослинами більш ефективно використовується аміачний азот, ніж нітратний, він швидше надходить до коренів рослин. Іони амонію, що надходять у рослини, притягують фосфатні іони, викликаючи інтенсивне використання фосфатів (на відміну від використання для живлення рослин нітратного азоту). За аміачного живлення забезпечується інтенсивний ріст баштанних культур, особливо в початковий період вегетації.
Фосфор
У фізіологічних процесах рослинного організму фосфор відіграє важливу роль. Цей елемент є складовою важливих органічних речовин, бере участь у біосинтезі білків, жирів і вуглеводів. Він прискорює достигання та поліпшує якість плодів баштанних культур, підвищує стійкість кавунів до несприятливих погодних умов. Найвища потреба рослин у фосфорі спостерігається на початку вегетації: він позитивно впливає на розвиток кореневої системи, починаючи з фази паростків. Уміст фосфору на початку плодоутворення та під час росту плодів є визначним. За дефіциту фосфору в цей період рослини погано засвоюють азот, що надалі призводить до послаблення синтезу білків та інших речовин і погіршення смакових та поживних якостей плодів.
Калій
Калій допомагає рослинам краще утримувати воду, підвищує їхню холодостійкість та стійкість до грибних і бактеріальних хвороб. Він посилює синтез високомолекулярних вуглеводів, каталізує роботу деяких ферментів, посилює синтез і накопичення в рослинах багатьох вітамінів, бере участь у перенесенні енергії в клітині й безпосередньо впливає на синтез, обмін амінокислот та утворення високомолекулярних сполук (білків, нуклеїнових кислот і нуклеотидів). При цьому калій може використовуватись у рослині повторно: після припинення процесів, пов’язаних із ростом молодих клітин, він мігрує з клітин, що старіють, до молодих органів рослини. Значно впливає на утворення насіння та цукру в плодах баштанних культур. За дефіциту калію на краях листків утворюється коричнева облямівка, яка згодом відмирає.
Внесення основних добрив
Найбільша потреба рослин кавунів в окремих елементах мінерального живлення спостерігається в такі фази вегетації:
• від появи сходів до появи третього листка — фосфор;
• фаза шатрика — азот, калій;
• початок утворення пагонів — азот, калій, фосфор;
• початок достигання плодів — азот, калій, фосфор.
Фосфорні та калійні добрива помітно прискорюють достигання, їх вносять одночасно з органічними під оранку, азотні — під весняну культивацію. Кавун чутливий до хлору, тому використання KCl небажано, найкращою формою є К2SO4.
Ефективним є внесення в рядки під час сівби по 1 ц/га нітроамофоски (N16P16K16). Особливо чутливі рослини кавунів до багаторазового внесення добрив під час сівби й протягом вегетації, тому слід враховувати фактичний уміст доступних форм елементів живлення в орному шарі. Не варто допускати внесення надлишкових доз азоту, які можуть призвести до небажаних наслідків.
Мікроелементи
Важливим елементом живлення в отриманні високого врожаю кавунів є магній, тому з осені рекомендується також внести магнієве добриво з розрахунку 50 кг/га (0,5 кг/100 м2) активного магнію. У найбільш критичні фази розвитку рослин (на початку цвітіння, на початку утворення зав’язей, під час формування плодів за місяць до збирання) їх позакоренево підживлюють мікроелементами.
Для подолання стресів, викликаних несприятливими погодними умовами або застосуванням гербіцидів, підвищення резистентності оброблених рослин до вірусних інфекцій с лід використовувати додаткові добрива: Ізабіон, Бенефіт, Спідфол аміно, Віва. Живлять рослини по листу, норма внесення препаратів становить 2–5 л/га. Крім прямого позитивного антистресового ефекту, ці препарати також покращують проникнення мікроелементів і діючих речовин пестицидів у тканину листка, стимулюють розвиток рослин і ріст плодів, роблять позакореневе підживлення або хімічні обробки більш ефективними.
Віктор Сидорка, канд. с.-г. наук
Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН
журнал “Плантатор”, травень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
