Заощадження без втрат якості
Запропоновано деякі прийоми, що дають змогу ефективніше витрачати енергетичні ресурси під час сушіння зерна кукурудзи без зниження його якості.
З усіх технологічних операцій вирощування кукурудзи найважливішим є сушіння зерна. У разі сушіння зерна кукурудзи різного типу (кременистого, зубоподібного, кременисто-зубоподібного) необхідно враховувати будову зернівки й особливості її вологовіддачі. За надто швидкого сушіння окремі частини зернини (ендосперм, зародок, оболонки) підсихають нерівномірно, що призводить до появи внутрішніх тріщин у зерні. Особливо значна внутрішня тріщинуватість притаманна зерну кременистого типу, тому його необхідно сушити на м’яких температурних режимах. М’які режими необхідно застосовувати також для сушіння сирого та недостиглого зерна. У разі швидкого сушіння його зовнішні оболонки загартовуються, що різко знижує швидкість вологовіддачі.
Тому крім оптимального температурного режиму сушіння необхідно витримувати режим вологовіддачі, тобто зниження вологи зерном під час проходження через сушарку. У сушарках прямоточного типу вологовіддача за один пропуск має становити 4,5–5,5%. Коли зерно за один пропуск не висушується, його сушать за кілька пропусків. Це краще виконувати за допомогою двох спарених зерносушарок: перша з них працює в режимі сушіння, друга — у режимі досушування-охолодження. За такого сушіння зберігається висока якість зерна, забезпечується продуктивність сушарок, знижуються енерговитрати.
Особливо ефективні спарені сушарки за сушіння сирого зерна кукурудзи. Рекомендовано нову техніко-технологічну схему, яка включає крім зерносушарок підігрівачі зерна й очисні машини барабанного типу. Таким чином, маємо очищувально-сушильний комплекс, який виконує такі операції:
- попереднє підігрівання зерна;
- первинне очищення підігрітого зерна;
- сушіння в рециркуляційному режимі;
- охолодження зерна в зерносушарці;
- повне охолодження й очищення на очищувальних машинах.
За допомогою підігрівача досягається не лише зниження вологості сирого зерна, а й його краще переміщення на ситах і в норіях. Підігріте зерно менше травмується та подрібнюється, швидше рухається по шахтах зерносушарки.
За різними повідомленнями, під час сушіння сирого зерна кукурудзи за новою техніко-технологічною схемою потужність двох спарених зерносушарок ДСП-32 становить 500 т зерна на добу за витрати природного газу 0,85–1,05 м³ на 1 т-%. Нормативні значення для цих сушарок становлять відповідно 300–350 т й 1,5–2,5 м³ залежно від збиральної вологості.
Фермери під час збирання невеликих обсягів зерна у своїх господарствах можуть ще практикувати терморадіаційне (сонячно-повітряне) сушіння. Таке сушіння розпочинається на стадії збирання врожаю, у процесі розміщення зернових мас на майданчиках, під час очищення, в ході навантаження-розвантаження. Природній спосіб сушіння особливо ефективний в умовах сухої й теплої погоди.
Зерно кукурудзи підсихає також за допомогою пропускання через навантажувачі, очищувальні машини, зерносепаратори. Унаслідок проходження через різні механізми вологість може знижуватися на 0,5–0,8%.
Сушіння, особливо термічне в зерносушарках, має закінчуватися за певної вологості зерна залежно від напряму його використання. Для кукурудзи встановлено різні норми вологості залежно від використання зерна (табл. 1). Чинними нормами заборонено пересушувати зерно нижче за установлені стандартами значення. Відповідальність за пересушування несуть оператор зерносушіння, сушильний майстер і начальник виробничо-технологічної лабораторії.
Таблиця 1. Вологість зерна кукурудзи залежно від напряму використання
Призначення зерна |
Переробка |
Зберігання |
Тривале зберігання |
Для круп’яного, борошномельного, крохмале-патокового та харчо-концентратного виробництва Для комбікормового виробництва |
14,0–15,0 15,0–16,0 |
13,0-14,0 – |
12,0–13,0 – |
Після сушіння в зерносушарках зерно має високу температуру, тому його обов’язково охолоджують i лише після цього засипають у сховище. Температура, з якою допускається засипати зерно, не має перевищувати температуру навколишнього середовища більш як на 8–10 ˚С.
Режими вентилювання
Вентилювання відбувається в режимі підсушування, охолодження чи проморожування. У режимі підсушування зерно продувають атмосферним теплим або підігрітим повітрям. У разі продування атмосферним повітрям підсушування відбуватиметься лише за умови, якщо фактична вологість зерна перевищує рівноважну. Цей режим є ефективним для обробляння зерна з дещо підвищеною вологістю (на 1–5%) порівняно з регламентною нормою.
У режимі охолодження застосовують атмосферне повітря переважно в нічні години. Його температура має бути нижчою на 5 ˚С і більше порівняно з температурою зерна, а в дощову погоду не менше як на 8 ˚С. Цей режим є особливо ефективним для охолодження свіжозібраного зерна, яке засипають у зерносховище. Останнім часом для охолодження зерна його пропускають через зерносушарки з відключеною зоною сушіння. Пропуск проводять у холодну пору року. Такий прийом є особливо ефективним, оскільки забезпечується швидке рівномірне охолодження всіх шарів зернового насипу. Режими охолодження встановлюють залежно від вологості зерна, температури повітря та тривалості охолодження (табл. 2).
Таблиця 2. Режими охолодження зерна кукурудзи
Вологість зерна, % |
Температура повітря, ˚С |
Питома подача, м³/год-т |
Температура зерна, ˚С |
Тривалість охолодження, год |
|
до охолодження |
після охолодження |
||||
до 15,5 |
5–10 |
25 |
25–30 |
15 |
48–72 |
15,6–17 |
5–8 |
30 |
25–30 |
10 |
28–36 |
17,1–19,0 |
5–8 |
40 |
25–30 |
7 |
24–30 |
19,1–21,0 |
3–5 |
50 |
25–30 |
5 |
20–24 |
У режимі проморожування зерно продувають узимку, коли настають морози не вищі за –5 ˚С. Цей режим має важливе значення для організації надійного тривалого зберігання врожаю, зокрема резервних і страхових фондів. Для вентилювання застосовують обладнання активного вентилювання в зерноскладах, бункерах і зерносховищах, що обладнані засобами вентиляції. Оскільки техніко-технологічне забезпечення вентилювання досить просте, його можна застосовувати, практично, в кожному фермерському господарстві, забезпечуючи таким чином збереження врожаю за значного заощадження грошових витрат і енергоресурсів.
Микола Кирпа, д-р с.-г. наук
ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України
журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2014 року