Гірчиця біла не лише оздоровить ґрунт у сівозміні, а й порадує сільгоспвиробника високою ціною на товарне насіння.
Однією з ярих сільгоспкультур, здатних рости й давати стабільний урожай в усіх природно-кліматичних зонах нашої країни, є біла гірчиця. Це скоростигла, не вимоглива до ґрунтів і посухостійка рослина. Вона є чудовим попередником для озимих зернових. Наукою доведено, що чисельність дротяників у ґрунті значно знижується після гірчиці. В кореневій зоні гірчиці виділяються органічні кислоти, які мають фітосанітарні властивості проти збудників хвороб і гнилей, що є в родючому шарі ґрунту, а також сприяють переходу важкодоступних раніше для рослин елементів живлення в легкозасвійну форму.
Гірчиця належить до морозостійких культур. Насіння проростає за температури повітря від +1 °С, а сходи розвиваються за температури понад +5 °С і витримують короткострокові заморозки до –5 °С. Культура довгого світлового дня (чим довший день, тим швидше проходять фази розвитку рослини) і коротким вегетаційним періодом (до 90 днів).
Як і більшість хрестоцвітих, гірчиця — перехреснозапильна культура й добрий медонос, що виділяє до 100 кг нектару з 1 га. Для підвищення врожайності насіння на 10–15% рекомендовано забезпечити запилення квіток із розрахунку 1–2 бджолиних сім’ї на 1 га. За сприятливих кліматичних умов урожайність гірчиці білої може становити 20–25 ц/га.
Під основний обробіток ґрунту слід передбачити внесення добрив в дозі на 1 га: азоту — 40–50 кг д. р., фосфору — 45–55 і калію — 50 кг д. р.
Найкращими попередниками для гірчиці білої є зернові, зернобобові та просапні культури, за винятком капустяних — ріпак, гірчиця й ін.
Висів гірчиці в погано оброблений ґрунт із великими грудками знижує польову схожість насіння й призводить до значної втрати врожаю. За поверхневого обробітку ґрунту врожай гірчиці знижується на 3–5 ц/га. Ранньовесняні роботи починаються із закриття вологи та ретельного вирівнювання поверхні ґрунту — боронування важкими або пружинними боронами. Боронування потрібно проводити по діагоналі або впоперек оранки і якомога раніше, тобто коли просохнуть верхівки гребенів. Після цього ґрунт накочують легкими котками типу ККШ (коток кільчасто-шпоровий).
На жаль, вибір сортів не дуже великий, та й сучасні вітчизняні сорти гірчиці (Кароліна, Еталон, Надія, Талісман) пристосовані до умов вирощування в наших ґрунтово-кліматичних зонах, мають «велике» минуле, оскільки їх створено понад 15 років тому. Селекція та насінництво по білій гірчиці практично не ведеться, бо рослину чомусь посунули на «другий» план. Велика частка насіння, що реалізується на внутрішньому ринку, — сумнівної якості, асортимент і кількість його обмежені. Тому, купуючи насіння для сівби, треба звернути увагу на його лабораторні показники якості.
Перед висівом насіння обов’язково обробляють інсектицидними протруювачами імідаклопридної групи та фунгіцидними препаратами на основі триазолів. Можна застосовувати протруйники, що застосовують для протруєння насіння ріпаку (Круізер, Фурадан, Чинук й ін.) у тій самій дозі. Відразу після висіву потрібно внести ґрунтовий гербіцид і прикоткувати, що дозволить збільшити контакт гербіциду з ґрунтом і сприятиме швидшому проростанню насіння гірчиці.
Сіють гірчицю рядковим суцільним способом із нормою висіву насіння 8–10 кг/га. Як показує виробнича практика, оптимальною вважається норма висіву близько 10 кг схожого насіння на 1 га. Якщо білу гірчицю висівають на сидерат або зелений корм, то норму висіву слід збільшити до 14–16 кг/га. Глибина висіву — не більше як 3 см. Якщо не внесли добрива з осені під основний обробіток, їх уносять із сівбою в дозі на 1 га: азоту — 50–55 кг д. р., фосфору — 50–60 і калію — 40–50 кг д. р.
Серед застосовуваних ґрунтових гербіцидів під час сівби гірчиці найпоширеніші у виробництві Дуал Голд, Трефлан (Тріфлурекс), Бутізан й ін. Для боротьби з багаторічними й однорічними злаковими бур’янами в посівах гірчиці застосовують селективні післясходові гербіциди (Фюзілат Форте, Тарга Супер).
Часто після сівби ґрунт швидко ущільнюється та висушується, і всі біохімічні процеси майже припиняються. Молоді рослини дуже важко пробивають кірку, й багато з них гинуть, не вийшовши на поверхню ґрунту.
У такому разі рекомендується проводити боронування посівів легкими або пружинними боронами впоперек напрямку рядків до появи сходів на швидкості руху агрегата 5–6 км/год. Боронування можна проводити й по сходах у фазу 3–5 справжніх листків за втрати рослинами тургору.
У процесі вегетації біла гірчиця пошкоджується багатьма шкідниками. Найпоширеніші та найшкідливіші серед них — хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий або гірчичний листоїд, капустяна міль, попелиці.
Вважається, що стручки білої гірчиці не розтріскуються. Однак це не так. У разі затягування термінів збирання та несприятливих погодних умов спостерігаються втрати насіння гірчиці саме внаслідок розкриття стручків. Ми рекомендуємо за 10–12 днів до повного дозрівання обробити посіви полімерним клеєм — Ксаладам, Липосам клей-рапс, Агроліп й ін. Це дозволить максимально зберегти врожай як до збирання, так і під час комбайнування.
За продуктивністю біла гірчиця перевищує як жовту й чорну гірчиці, так і ярий ріпак за тих самих агротехнологічних заходів і витрат на вирощування.
Сергій Чехов, канд. екон. наук, директор Дослідна станція ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур НААН України,
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
