Через сучасні економічні умови виробники вимушені шукати все нових і нових шляхів, аби максимально подовжити агросезон, не втрачаючи до того ж якість вирощеної продукції. Якщо раніше наявністю камер охолодження могли похвалитися лише декілька вітчизняних господарств, то нині попит на цей вид доробки продукції зростає в геометричній прогресії.
Про те, як правильно обрати обладнання для охолодження овочів і фруктів, а також на чому не варто економити, розповідає комерційний директор компанії «АгроВент» Андрій Марущак.
— Розкажіть, які види зберігання овочевої та ягідної фреш-продукції відомі на сьогодні? У чому їх особливості?
— Сьогодні існує декілька способів зберігання овочевої та ягідної продукції: вентиляція + охолодження для картоплі та цибулі (охолодження потрібне, якщо планується зберігання продукції до березня й довше); система охолодження для овочів; регульоване газове середовище (РГС) для фруктів, ягід й овочів.
Ягоди та деякі види продукції, наприклад, рукола та листові салати потребують після збору додаткового оперативного охолодження — від температури збирання до +4…+6 °С. Це треба для того, щоб знизити випаровування вологи й таким чином призупинити процеси в’янення. Щодо РГС, то в ньому виробники ефективно зберігають ті культури, на яких можна отримати додаткову позасезонну ціну — наприклад, якщо дивитися по сезону-2014/15, то це пекінська капуста, перець, сортове яблуко. Передусім слід ураховувати кон’юнктуру ринку та доцільність установлення обладнання у конкретному господарстві.
— Який із названих видів охолодження є найоптимальнішим для України?
— Якщо говорити про систему зберігання овочів у цілому, не беручи до уваги картоплю та цибулю, то найоптимальнішою є звичайно охолодження. Проте якщо фермерське господарство або підприємство має довготривалий внутрішній чи експортний контракт, то доцільнішим буде встановлення камер із РГС. Хоча за ціною устаткування останні рівно вдвічі дорожчі — ±180–200 євро за 1 т продукції, проти ±100 євро/т за системи зберігання з охолодженням.
— За якими критеріями варто обирати постачальника обладнання? На що звернути увагу?
— Системи охолодження самі по собі не є ексклюзивом. Тобто продавці пропонуватимуть вам фактично майже однаковий перелік позицій, приблизно за однаковою ціною — з різницею максимум у ±10%, якщо в них однакові технічні характеристики. Запитуєте, як обирати компанію? Усе дуже просто. Система охолодження — це, по суті, «конструктор» — можна зібрати, але не факт, що він запрацює правильно. Щоб обладнання працювало не один сезон, потрібно докласти зусилля та професіоналізм, які приходить із досвідом. Тож перед укладанням договору раджу переконатися, що компанія протягом тривалого часу виконує подібні роботи, спеціалізується на них. Також не зайвим буде поїхати в інші господарства, поспілкуватися з людьми, які мають камери охолодження, та розпитати їх про ті аспекти, що вас цікавлять. Також треба поцікавитися про відсоток втрат за сезон зберігання у 6–8 місяців.
— Чи багато на українському ринку компаній, які пропонують проектування та встановлення охолоджувального обладнання?
— Конкуренція у цьому сегменті є досить високою. Компаній, які можуть установити обладнання, — безліч. Проте тих, хто дійсно зробить це професійно буде відповідатиме за результат, можна нарахувати не більше як десять.
— Тобто попит на системи стимулює появу недобросовісних гравців ринку?
— На жаль, на нашому ринку завжди є недобросовісні продавці систем охолодження. Я знаю обмежене коло компаній, які стабільно працюють і мають успішні проекти. Решта — виконують роботу не на результат і репутацію — їм достатньо отримати разову винагороду. Зазвичай вони заманюють фермерів великими знижками, але, зрештою, потім чогось від них вимагати буде марно.
— У чому конкурентні переваги компанії, яку представляєте?
— «АгроВент» є голландською компанією, яка з 2006 року працює як самостійний підрозділ на українському ринку. За цей період ми успішно реалізували понад 70 проектів і добре розуміємо регіональні особливості. Адже, на жаль, не все те, що є усталеною практикою у Європі, може прижитись і працювати в нас.
— Що маєте на увазі?
— Є деякі системи зберігання овочів, які працюють у Європі, але не працюють у нас. Намагаючись заощадити на контейнерах, фермери самостійно виготовляють криві й косі контейнери, а потім дивуються: чому результат зберігання не відповідає очікуванням? Річ у тім, що тільки повне та комплексне дотримання технології може дати ефект, а в деяких системах зберігання неякісний контейнер може взагалі перешкодити проходженню повітря, що в результаті призведе до загнивання продукції. Тому у своїй роботі ми намагаємося максимально врахувати особливості наших клієнтів і розробити проект так, щоб він приносив максимальну користь і швидко окупився.
— Які саме масштабні проекти були реалізовані вашою компанією?
— Найбільші реалізовані проекти компанією «АгроВент» це сховище для ТОФ «Фактор Консалт» на 60 000 т овочів і фруктів у Київській області, ТОВ «АТК» — 36 000 т картоплі в Житомирській області, корпорації «Агро-Овен» — 20 000 т картоплі в Дніпропетровській області, Агрофірма «Київська» — 20 000 т картоплі в Київській області.
— Яку інформацію фермер має надати компанії перед тим, як вона розпочне реалізацію проекту?
— Потрібно зазначити, яку саме продукцію плануєте зберігати, у яких кількостях і контейнерах. Також важливим є термін зберігання продукції та наявність відповідного приміщення. Зрозуміло, значно дорожче буде збудувати його з нуля і трохи дешевше реконструювати вже наявне. Безпосередньо наша компанія не будує, але ми можемо порекомендувати параметри сховища або назвати підрядників, що мають досвід виконання таких робіт, відповідно до умов і стандартів.
— Для господарств якого розміру й обсягу виробництва доцільно подумати про власну камеру зберігання?
— Думаю, у цьому аспекті варто відштовхуватися насамперед від продукції, яку виробляє господарство, від її рентабельності та кількості поза сезоном. Якщо в господарства 20 га картоплі, то, думаю, такі камери ні до чого. Проте, якщо ви вирощуєте ягоди на тих самих 20 га і їхня вартість сягає 100 грн/кг і більше, то цілком логічно закласти в бюджет на їхнє зберігання нехай спочатку в мобільних камерах охолодження з подальшою перспективою розвитку системи охолодження до стаціонарного приміщення, що допоможе становленню та розвитку підприємства в разі успішності його господарювання.
— Поговоримо про технічну складову процесу. Яким параметрам має відповідати обладнання, щоб отримати оптимальне охолодження продукції?
— Тут є два важливих параметри — температура та вологість. Якщо йдеться про камери зберігання РГС, то основним параметром буде повітронепроникність й ізоляція приміщення. Якщо із цим є проблеми, то, відповідно, й витрати на зберігання зростатимуть.
Для кожного продукту також має бути забезпечена індивідуальна швидкість зниження температури. Для різних продуктів вона абсолютно різна. Наприклад, для ягід зниження температури має відбуватися за 1–години від +30 до +4 °С, а для моркви — за 24–30 годин від +15 до +1 °С. Сукупність параметрів, які потрібно забезпечити, впливають на потужність і технічні характеристики обладнання й, відповідно, на вартість.
— Зрозуміло, що сільгоспвиробники нині особливо хочуть заощадити, зокрема, й на таких системах. Чи прогнозуєте ви через це збільшення в сегменті уживаного обладнання для охолодження?
— Пропозиція такого обладнання на ринку не настільки велика, проте існує. Воно може стати непоганою альтернативою для тих господарств, які планують зберігати 20–30 тонн дешевшої продукції — буряків, моркви. Ризикувати сотнями тонн продукції — я б не радив. Річ у тому, що техніка або оснащення, якими вже користувались, у будь-якому разі не працюватимуть ідеально — його важко «підігнати» під потреби іншого господарства, оскільки подібне обладнання підбирається суто індивідуально під конкретний продукт і його кількість. Крім того, різниця в ціні між новим обладнанням й уживаним не є надто великою — можна зекономити не більше як 20–30%. Якщо плануєте, приміром, зберігати 500 тонн пекінської капусти, яка на сьогодні коштує від 25 грн/кг, то заощаджувати на зберіганні недоречно, тому що, намагаючись зекономити 500–700 тис. грн на вартості обладнання, можна втратити 5–7 млн грн на якості продукції. Чи виправдає таку економію ваше рішення — запитання риторичне. Якщо ж господарство вирішило придбати вживане обладнання, слід бути впевненим у безперебійності його роботи та надійності постачальників.
— На чому реально можна заощадити, встановлюючи таке обладнання?
— Економія — це питання компромісу з боку покупця. Так, можна значно зекономити й установити обладнання, яке працюватиме цілодобово, а не приміром 6 годин (й автоматично припиняти роботу по досягненню продукцією певної запрограмованої температури), це буде дешевше на 10–30%, але загальні витрати електроенергії будуть у рази вищими, і зрозуміло, що кожен рік електроенергія буде все дорожчою.Окремо зупинюся на такому компоненті, як повітроохолоджувач, який розміщується безпосередньо у камері зберігання. Всього можна нарахувати до десятка провідних світових виробників цих компонентів. І майже в усіх із них існує так звана сільськогосподарська серія. Це означає, що вона розроблена спеціально для зберігання овочів і фруктів. Основна перевага в тому, що ці повітроохолоджувачі мінімально висушують повітря, хоча й коштують на 15–20% дорожче.
Зрозуміло, деякі фермери купують дешевші, стандартні (промислові) моделі й, наприклад, та сама морква дуже швидко в’яне, стає фактично непридатною для продажу. Якщо ви витягуєте з продукту вологу під час зберігання, то ніяким зволожувачем ви її не повернете — встановлювати його не варто, тим більше, що він може сприяти конденсації вологи на продукті чи конструкціях будівлі й, відповідно, сприяти розмноженню грибів і бактерій. Як бачите, тут дуже чітко прослідковується принцип: «Скупий платить двічі».
— Яка оптимальна потужність й обсяг обладнання? Від чого це має залежати?
— Розрахунки є стандартними й залежать від кількості та типу продукції, температури завантаження і температури, яку бажано досягти в процесі охолодження. Зазвичай ми ставимо обладнання в розрахунку на ідеальний рівень ізоляції (залежно від регіону 100–120 мм пінополіуретану), щоб потім, у процесі експлуатації, у фермера було менше проблем.
— Який розмір камер ви б назвали на сьогодні найоптимальнішим?
— Найбільш ходовими для овочів є камери охолодження розміром 200–1000 тонн, До того ж в одній будівлі може бути як одна, так і кілька камер одразу. Я не рекомендую встановлювати великі камери розміром 2–3 тис. тонн, оскільки за поступового її розвантаження під час сезону, якщо камера заповнена наполовину, перевитрати електроенергії будуть дуже високими, і рентабельність вашого бізнесу падатиме.
— І наостанок, хотілося б дізнатись, який термін окупності такого обладнання, враховуючи сучасні економічні можливості господарств?
— Якщо не брати до уваги коливання валюти на ринку та нетипові стрибки цін на продукцію, то середній термін окупності приблизно 4 роки. Проте відомі випадки, коли господарство «відбивало» витрати за сезон-півтора — наприклад, на картоплі чи на ягідних культурах, які на сьогодні вважаються одними із найприбутковіших.
Ірина Глотова
журнал “Плантатор”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
