Агромаркет

STOP! Далі — Європа

STOP! Далі — Європа

З української сільськогосподарської продукції найбільше європейцям подобається мед. Однак навіть із ним у ЄС — не розженися…

 

Якщо проаналізувати експортні показники України за 2015 рік, то можна побачити, що вони знизилися майже на 30%. Безсумнівно, це тісно пов’язано з падінням усієї економіки, однак у ситуації, що склалася, сільське господарство не дозволяє нашій країні скотитися до експортного колапсу. Так, торік майже 40% усього експорту становив експорт саме сільгосппродукції. Також найбільший прогрес у зовнішній торгівлі здійснив мед.

У 2015 році Україна виробила майже 70 тис. тонн цього продукту, його виробляють понад 400 тис. бджолярів, а виробничий фонд налічує близько 3 млн бджолосімей. Завдячуючи таким показникам Україна посідає перше місце у світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

Перенасиченість ринку меду в Україні штовхає виробників до пошуку шляхів для експорту своєї продукції. Доцільність експорту меду, крім зростання попиту за кордоном, пояснюється і ціновою політикою. Аналіз закупівельних цін на цю продукцію в Україні свідчить про те, що середня закупівельна ціна становить приблизно 33 грн/кг, водночас ціна на мед у Європі на порядок вища.

 

Беремо якістю

 

Євросоюз є одним із найбільших світових виробників меду. Проте для європейців цієї продукції недостатньо, й близько 40% потреби споживання меду у Європі задовольняється шляхом імпорту.

Найбільшим постачальником меду на європейський ринок є Китай, його імпорт становить понад 83 тис. тонн на рік, а це 26% загального обсягу імпорту меду, що ввозиться у ЄС. Однак, провівши низку переговорів з європейськими партнерами, ми можемо сміливо стверджувати, що якість українського меду набагато вища за аналог китайського виробника.

Найбільшими імпортерами українського меду серед країн Євросоюзу є Німеччина та Польща, крім того, ми експортуємо значну його кількість до Литви, Бельгії, Франції й інших країн ЄС.

 

Квота бджолярів

Як відомо, з 1 січня 2016 року почав діяти режим вільної торгівлі між Україною та ЄС. Проте торгові преференції було запроваджено лише в межах установлених квот. Як показує практика, за деякими напрямами квоти є досить мізерними. Так, у 2015 році одними з найперших використали квоти українські бджолярі. Вже за перші 5 місяців вони поставили у ЄС понад 6,5 тис. тонн меду, це до того, що річна квота на мед для України становила 5 тис. тонн.

Отже, зважаючи на можливості нашої країни у виробництві та експорті меду, а також потреб країн Європи, вбачається, що найближчим часом виробництво й експорт меду мали б розвиватися значними темпами.

Розуміють це і європейці, саме тому… квота на постачання меду у ЄС становить лише 5 тис. тонн.

 

Два графіки

Однією із цілей Угоди між Україною та ЄС є поступове створення зони вільної торгівлі протягом перехідного періоду, який не має перевищувати 10 років. Суть полягає в тому, що кожна сторона Угоди зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої сторони, відповідно до встановлених графіків. Таким чином, Угода встановлює базові ставки мита для сторін-підписантів і графік їх зменшення.

Наприклад, базова ставка ввізного мита в Україну з країн ЄС для меду натурального становить 13%, також вона має щороку зменшуватися протягом 7 років. Так, у 2016-му ставка ввізного мита на мед натуральний становить 11,4%, у 2017-му — 9,8%, у 2018-му — 8,1% і т. д., доки не становитиме 0%.

Проте європейці вміло захищають свій ринок. Підтвердженням цього є інформація, що наведена в додатках Угоди щодо базової ставки ввізного мита меду натурального з України до ЄС. Ставка становить 17,3%, водночас установлюється квота 5 тис. тонн на рік. Звернімо увагу: у разі ввезення меду з України до ЄС — 17,3%, з ЄС в Україну — 13% (на 2016 р. — уже 11,4%). Крім того, в тарифному графіку ЄС немає встановленого перехідного періоду до такого товару, як мед. Отже, зменшення базової ставки ввізного мита не передбачається, водночас на ввезення меду з України до країн — підписантів Угоди встановлюється квота в розмірі 5 тис. тонн, яка має бути поступово збільшена до 6 тис. тонн протягом 5 років.

 

Отож…

Угода про асоціацію подається багатьма експертами як безмежне коло переваг, що їх отримають українці. І це справді так: співпраця з європейськими партнерами дозволить збільшити прибутки вітчизняних підприємств, які своєю чергою наповнюватимуть бюджет і підніматимуть фінансову спроможність населення. Однак виведення товару на європейський ринок — справа, що потребує специфічних навичок, оскільки європейські виробники вміло просувають свою продукцію й виборюють позиції серед споживачів.

Сьогодні робота в напрямі імплементації норм ЄС ведеться дуже активно. Однак слід зауважити, що європейські акти (крім того, що далекі від ідеалу) містять низку підводних каменів, а тому їх упровадження просто може призвести до небажаних результатів. Отож, багато виробників припиняють свою експортну діяльність, дізнавшись про необхідність реорганізації виробничих потужностей і отримання дозвільних документів. Словом, не все так просто із ЄС.

 

 

Олег Шевцов, юрист
МЮК «Александров і партнери»

журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
3
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ